Meta закрила дві кампанії: російська дезінформувала про війну в Україні, китайська мала вплив на США

Соціальні мережі постійно використовуються для поширення фейків та пропаганди. Компанії стараються боротися з цим, але не завжди успішно. Згідно з оголошенням Meta, вона закрила дві кампанії – з Китаю та росії. Перша вела пропаганду в США, а друга дезінформувала людей в Європі про війну в Україні. Обидві країни славляться своєю пропагандою.

• Google починає боротьбу з дезінформацією про українців у Європі
• YouTube визнали основним каналом поширення дезінформації

За словами компанії, обидві мережі не повʼязані між собою, проте мали подібну поведінку. Вони здійснювали спроби маніпулювати користувачами, використовуючи як справжні, так і підроблені облікові записи. Meta забороняє таку діяльність на своїх платформах – Facebook, Instagram та WhatsApp.

Китайська пропаганда в США

Гігант соціальних мереж і раніше видаляв подібні кампанії, та ці дві конкретні мережі здаються особливо примітними. Згідно з даними Meta, мережа з Китаю націлена на внутрішню політику США. Кампанія також була націлена на Чехію за її підтримку України у війні проти росії.

Облікові записи та сторінки, які були частиною цієї мережі, позиціонували себе як консерватори, публікуючи контент на підтримку зброї та проти абортів. Потім ця ж мережа публікувала контент, який закликає до законів про зброю та політику на підтримку вибору. Але розумних людей виявилося більше і китайська мережа не змогла зібрати достатню аудиторію. Пропаганда працювала у Facebook, Instagram, Twitter та навіть на двох чеських платформах.

російська дезінформація про війну в Україні

Що стосується російської мережі, це була найбільша операція з впливу, виявлена після лютневого вторгнення росії в Україну. Ця кампанія, в основному, була зосереджена на темах, пов’язаних з війною. Пропаганда була націлена на користувачів у Німеччині, Італії, Франції, Великій Британії та Україні.

Вона містила понад 60 підроблених вебсайтів, які намагалися видати себе за деякі великі європейські агентства новин, як-от The Guardian і Spiegel. Ці фейкові пости критикували Україну та підтримували росію у війні. Мережа також використовувала оригінальні меми та відеоролики YouTube і розміщувала їх на соціальних платформах – у Facebook, Instagram, Twitter і Telegram. Російська кампанія навіть публікувала посилання з LiveJournal, платформи для блогів, популярної у США у 90-ті роки. До речі, ЖЖ було продано російській медіакомпанії у 2007 році. Також були залучені посилання з сайтів петицій – Change org та Avaaz.

Ні китайська, ні російська кампанії не виявилися дуже успішними. Проте, ніколи не варто втрачати пильності.