Існуюча політика в багатьох країнах, серед яких і США, заохочує автоматизацію, навіть якщо вона неефективна. Крім того, автоматизація бізнесу також значно скорочує систему оподаткування. Менша кількість працівників означає менше податкових внесків. Дискусії про податкову політику та законодавчі рішення в області автоматизації набирають силу. Торік Південна Корея ухвалила перший в світі податок на роботів. У тому ж році Європейський парламент відхилив такий податок, висловивши занепокоєння щодо гальмування впровадження інновацій. Зараз це питання активно обговорюється.
Автоматизація дозволяє фірмам уникнути оподаткування заробітної плати, які фінансують програми соціальної допомоги, таких як Medicare, Medicaid і Social Security в США, або внески в Національний страховий фонд у Великобританії. Відповідно така політика призводять до значного зниження податкових надходжень до бюджету держави. У результаті, це призведе до сотень мільярдів доларів на рік втрачених податкових надходжень, якщо роботи замінять працівників.
Інша проблема полягає в тому, що автоматизація може призвести до масового безробіття. Тому, державі доведеться виплачувати допомогу по безробіттю та витрачати кошти на перепідготовку кадрів. Варто зауважити, що не всі після звільнення отримають гарну роботу. У 2017 році Білл Гейтс говорив про введення податку на роботів для того, щоб направити кошти на підтримку професійного росту співробітників. Вони будуть працювати на місцях, де впровадження роботів неможливе.
Державам варто переосмислити результати, до яких може призвести автоматизація. Зрозуміло, що окрім ефективності, гарантовано підвищення безпеки та просування інновацій. Чи потрібно стримувати автоматизацію — це дискусія, яка триватиме до тих пір, поки розвиваються технології.