Український сервіс OpenDataBot опублікував статистику кіберзлочинів в Україні за останні 5 років. Згідно з підрахунками OpenDataBot, за ці роки кількість інформаційних злочинів зросла щонайменше у 2.5 рази. Стрибок кількості всіх кіберзлочинів відбувся у 2017 році. Значною мірою він пов’язаний із вірусом «Petya».
Однак відтоді кількість інформаційних злочинів не знижується. Та кількість справ, порушених проти кіберзлочинців, зростає не лише через те, що почастішали самі злочини. Другою причиною є збільшення фахівців, які здатні ці злочини виявити. Від кіберзлочинів можуть потерпати і люди, і компанії, і державні органи. Їм може загрожувати припинення роботи приладів та комп‘ютерів, втрата грошей та витік конфіденційної інформації.
Дані OpenDataBot
Що таке кіберзлочини?
Інформаційні злочини (кіберзлочини) – це різні види злочинів, що здійснюються за допомогою комп’ютера та інтернету. Кіберзлочинці можуть полювати на персональні дані, банківські рахунки, паролі та іншу інформацію, яка існує в електронному вигляді. Потерпілими можуть стати як фізичні особи, так і бізнес та державний сектор.
Кіберзлочини бувають дуже різні:
- спрямовані на заволодіння коштами;
- спрямовані на заволодіння інформацією (для власного користування або для подальшого продажу);
- втручання в роботу інформаційних систем (для навмисного пошкодження за винагороду або через хуліганство);
- розповсюдження спаму та вірусних програм тощо.
Український Кримінальний кодекс
передбачає 4 статті за інформаційні злочини
- Ст. 361 передбачає притягнення до відповідальності за незаконне проникнення до комп’ютерів, систем чи мереж і втручання в їхню роботу (або її блокування)
- Ст. 361-1 передбачає санкції за написання та поширення вірусів, незалежно від того, робиться це безкорисливо чи за гроші
- Ст. 361-2 покликана карати за зловживання правом доступу до інформації. Наприклад, співробітника компанії, який продав конкурентам базу даних клієнтів своєї компанії, доступ до якої мав через свої службові обов’язки
- Ст. 362 передбачає покарання для тих, хто мав право доступу до комп’ютера чи мережі, але скористався ним для інших цілей. Якщо ви перед звільненням знищите на своєму службовому комп’ютері важливу інформацію, то ваші дії підпадатимуть під цю статтю
Як часто відбуваються такі злочини?
Наприклад, за ст. 361 у 2015 році було порушено 432 справи, у 2016 – 294, а в 2017 – 1795. Що ж до злочинів, передбачених ст. 361-1, то тут спостерігається відразу два стрибки: у 2015 році зареєстровано 21 такий випадок, у 2016 – 15, у 2017 – 35, у 2018 – 134. Лавиноподібно зростає кількість злочинів за ст. 362. У 2015 році за нею було відкрито 75 справ, у 2016 – вже 311, у 2017 – 670, у 2018 – 1070.
Чому так відбувається?
Від вірусу «Петя» постраждали тисячі компаній. Але тоді заяви в кіберполіцію про дані, втрачені через цей вірус, часто залишалися без відповідей. Нині ситуація змінилася, однак залишається складною. Наразі, в судовому реєстрі є 1.5 тис. справ, пов’язаних з кіберзлочинами.