Абстрактні думки і розвинена здатність до такого мислення вважаються одними з головних переваг людини. Попри те, що вони сприймається як належне, вчені поки до кінця не розуміють їхні нейробіологічні основи. Більшість уявлень про роботу мозку засновані на аналізі того, як він обробляє інформацію, отриману ззовні завдяки органам чуття. Дослідники з Університету Карнегі-Меллон (Carnegie Mellon University) вирішили з’ясувати, в яких областях мозку локалізовані механізми, пов’язані з поняттями, які не мають фізичного втілення. Вони зробили МРТ-знімки головного мозку дев’яти добровольців, яким демонстрували слова, що означають певні абстрактні концепції, і просили подумати про них протягом трьох секунд. Отримані зображення проаналізували за допомогою інструментів штучного інтелекту.
В цілому, автори протестували 28 концепцій із 7 категорій:
- математика (віднімання, рівність, ймовірність, множення)
- наука (гравітація, сила, тепло, прискорення)
- соціальні взаємодії (плітки, залякування, прощення, комплімент)
- емоції (щастя, смуток, гнів, гордість)
- право (договір, етика, злочин, звільнення від відповідальності)
- метафізика (причинність, свідомість, істина, необхідність)
- релігійність (божество, духовність, блюзнірство, віра).
Конкретні поняття локалізовані в певних областях мозку. Але абстрактні думки відображаються у вигляді складних схем і охоплюють одразу по три ділянки. Перша з них пов’язана з промовою, друга – з соціальними взаємовідносинами, а третя визначає, чи стосується поняття до зовнішнього або внутрішнього світу. Автори порівнюють цей механізм з системою координат або картотечним каталогом в бібліотеці. Дослідників особливо здивувало, що у різних людей одні і ті ж поняття проявлялися у вигляді схожих схем нейронної активності. Це означає, що, наприклад, концепції духовності або ймовірності влаштовані у всіх приблизно однаково, незважаючи на різний життєвий та інтелектуальний досвід.