Ресурс Clario проаналізував, які персональні дані відстежують найбільші світові бренди, щоб з’ясувати, які компанії знають про нас найбільше. Ми всі робимо це – натискаємо «прийняти» у вікні про cookie, не читаючи ніякої інформації, щоб можна було пошвидше зайти на веб-сайт. Але до яких даних ці веб-сайти отримують доступ?
- Названо найпопулярніші у світі смартфони з 5G
- Кількість користувачів соцмереж вперше перевищила 4 млрд осіб
- Інфографіка: що відбувається в Інтернеті за одну хвилину
Які дані можуть збирати компанії?
Компанії можуть збирати різні дані: від стандартних, як-от ім’я, дата народження та адреса електронної пошти, до більш нетипових, як-от ваші домашні тварини, хобі, зріст, вага. Вони також можуть зберігати вашу банківську інформацію, а також посилання на ваші облікові записи в соціальних мережах і дані, якими ви ділитеся з ними.
Що вони робитимуть з цими даними відрізнятиметься від того, який у них бізнес. Але найчастіше це призводить до цільової рекламі та керування веб-сайтом.
Хто збирає найбільше даних? Соцмережі!
Вгорі списку збирачів даних – Facebook. Як соціальна мережа, компанія покладається на те, що ви надасте їй доступ до всіх ваших даних, щоб вона могла рекомендувати вам друзів, повідомляти людям, що у вас день народження, пропонувати групи, в які ви можете вступити, і, що найбільш важливо, показувати вам рекламу. Реклама – це найприбутковіший бізнес Facebook. Тому чим більше він знає про вас, тим більше може продавати. Фактично, з усіх даних, які бізнес може збирати про вас на законних підставах, Facebook збирає 70.59%.
Наступним у списку йде Instagram. Додаток, що належить Facebook, збирає 58.82% всіх доступних даних, як-от ваші захоплення, зріст, вага і сексуальна орієнтація.
А от Tinder використовує дані про ваш зріст, вагу і домашніх тварин, щоб призначати вам побачення. Він збирає 55.88% доступних даних, щоб допомогти вам знайти ідеального партнера. Він також зберігає ваші банківські реквізити, що спрощує продаж вам його преміум-підписки. А ще зберігає всі повідомлення щодо збігів, а це означає, що всі ваші «кокетливі чати» можуть використовуватися для показу реклами й інших продуктів.
Компанії-рітейлери збирають найменшу кількість даних
Незважаючи на те, що Amazon є найбільшим інтернет-магазином у світі і витратив близько $ 11 млрд на рекламу у 2019 році, він збирає лише невелику частину даних, в порівнянні з іншими, – 23.53%.
Крім очевидних речей, як-от ваше ім’я, адреса електронної пошти, домашня адреса і банківські реквізити, він не збирає нічого. Що він робить, так це відстежує, як ви використовуєте його сайт. Зокрема відстежує продукти, на які ви дивитеся, речі, які ви купуєте, і відгуки, які ви залишаєте, допомагаючи просувати вам нові продукти, що відповідають вашим інтересам.
IKEA (23.53%), Nike (26.47%) і Depop (26.47%) зберігають ваше ім’я, адресу електронної пошти та домашню адресу, а також ваші банківські реквізити, щоб спростити онлайн-покупки, але тільки Nike і Depop зберігають ваш зріст і вагу, щоб показувати найбільш відповідні речі.
Стрімінгові сервіси використовують ваші соцмережі, інтереси і плейлисти
Сайт потокової передачі музики Spotify збирає 35.29% даних, використовуючи ваші профілі в соціальних мережах, щоб зрозуміти ваші інтереси і хобі. Якщо ви коли-небудь були на концерті і поділилися його фотографією в Instagram, очікуйте знайти цю групу в своїх рекомендаціях Spotify. Він також відстежує музику, яку ви слухаєте. В кінці року додаток збирає всі пісні, які ви слухали, і дає можливість озирнутися назад на останні 12 місяців хітів.
Так само Netflix відстежує, які шоу ви дивитеся, і може рекомендувати схожі назви. Дані, які він збирає, покликані поліпшити взаємодію з користувачем, а це означає, що ви будете повертатися знову і знову, щоб побачити більше шоу, які він вам знайшов.
Spotify і Netflix – хороші приклади збору даних. Як і більшість сайтів, вони використовують інформацію, яку дізнаються про вас, щоб поліпшити ваш досвід, адаптуючи платформу до ваших потреб.
93% компаній збережуть вашу електронну адресу
93.75% компаній запитують і зберігають вашу електронну адресу, щоб використовувати її для зв’язку або для реклами. Вони можуть ніколи не використовувати її, або ж можуть надсилати щотижневу розсилку електронних листів.