Свобода інтернету у світі: яке місце посіла Україна

Те, що колись було визвольною технологією, стало провідником для нагляду та маніпуляцій з виборами

Свобода інтернету все більше вражається інструментами та тактикою цифрового авторитаризму, які швидко поширилися по всьому світу. Репресивні режими та обрані діячі з авторитарними амбіціями експлуатували нерегульований простір платформ соціальних медіа. Вони перетворювали їх на інструменти для політичного спотворення та суспільного контролю. Хоча соціальні медіа часом слугували рівними умовами для громадянської дискусії, вони зараз небезпечно схиляються до антилібералізму, піддаючи громадянам безпрецедентну боротьбу з їхніми основоположними свободами. Більше того, вражаюча різноманітність урядів застосовує передові інструменти для ідентифікації та моніторингу користувачів у величезному масштабі. Внаслідок цих тенденцій, у 2019 році, глобальна свобода інтернету зменшилась. І це продовжується вже дев’ятий рік поспіль.

Соціальні медіа дозволяють звичайним людям, громадянським групам та журналістам за будь-яку ціну потрапити до широкої аудиторії. Але вони також забезпечили надзвичайно корисну та недорогу платформу для операцій із зловмисним впливом як іноземних, так і вітчизняних діячів. Політичні лідери найняли людей, щоб вони невірно формували думку в інтернеті у 38 з 65 країн, що висвітлюються у цьому звіті. У багатьох країнах зростання популізму та екстремізму співпало з ростом гіперпартійних «онлайн-ботів» та шахрайських або автоматизованих облікових записів. Вони будують велику аудиторію навколо подібних інтересів, нав’язують свої політичні думки з помилковим або запальним вмістом і координують їхнє розповсюдження на багатьох платформах.

Хоча соціальні медіа часом виступали рівними умовами для цивільних дискусій, вони зараз небезпечно схиляються до антилібералізму

Операції з транскордонним впливом, які вперше привернули широку увагу внаслідок втручання Росії в президентські вибори США 2016 року, також є все більш поширеною проблемою. Влада в Китаї, Ірані, Саудівській Аравії та інших країнах розширила свої зусилля щодо маніпулювання онлайн-середовищем і впливу зовнішньополітичних результатів за останній рік. Зловмисні суб’єкти, без сумніву, посилює невдача демократичних держав оновити правила прозорості та фінансування, які є життєво важливими для вільних та чесних виборів, та ефективно їх застосовувати до онлайн-сфери.

Окрім сприяння поширенню пропаганди та дезінформації у виборчі періоди, платформи соціальних медіа дали змогу збирати та аналізувати велику кількість даних про цілі групи населення. Складний масовий нагляд, який колись був можливий лише для провідних світових спецслужб, тепер доступний для набагато ширшого кола держав. Дослідження Freedom House показують, що більш репресивні уряди набувають інструментів спостереження у соціальних медіа, які використовують штучний інтелект для виявлення сприйнятих загроз і замовчування небажаного вираження. Навіть у демократичних країнах такий масовий моніторинг поширюється на урядові установи та використовується для нових цілей без належних гарантій. Результатом цього є різке глобальне зростання зловживань громадянськими свободами та скорочення в інтернеті простору громадянської активності. З 65 країн, оцінених у цьому звіті, у 47 з них були арешти користувачів за політичну, соціальну чи релігійну промову.

Нові технології, такі як вдосконалена біометрика, штучний інтелект та мобільні мережі 5G, дадуть нові можливості для людського розвитку. Але, безсумнівно, вони також представлятимуть нові проблеми з правами людини. Сильний захист демократичних свобод необхідний для того, щоб інтернет не став троянським конем для свавілля та утиску. Майбутнє конфіденційності, вільного вираження поглядів та демократичного управління базується на рішеннях, які ми приймаємо сьогодні.

Майбутнє свободи інтернету спирається на нашу здатність виправляти соціальні медіа

Відстеження глобального спаду

Свобода в Мережі – всебічне дослідження свободи інтернету в 65 країнах світу, яка охоплює 87% світових користувачів інтернету. Воно відстежує вдосконалення та зменшення умов свободи інтернету щороку. Країни, включені в дослідження, були обрані для представлення різних географічних регіонів та типів режиму.

Більше 70 аналітиків взяли участь в досліджені цього року. Вони використовували методологію дослідження на 21 питаннях, які стосуються доступу до інтернету, свободи вираження поглядів та конфіденційності. Проект також пропонує унікальну можливість визначити глобальні тенденції, пов’язані з впливом інформаційно-комунікаційних технологій на демократію. Дані щодо конкретних країн, що лежать в основі тенденцій цього року, доступні в мережі інтернет. Цей звіт зосереджується на розвитку подій, які відбулися в період з червня 2018 року по травень 2019 року.

Із 65 оцінених країн, з червня 2018 року в 33 спостерігається загальний спад, порівняно з 16, які зареєстрували чисті покращення. Найбільше падіння балів відбулося в Судані та Казахстані, а потім в Бразилії, Банґладеші та Зімбабве.

Свобода інтернету в Судані – спад

У Судані загальнонаціональні протести, спричинені руйнівними економічними труднощами, які призвели до скидання президента Омара аль-Башира після трьох десятиліть при владі. Влада кілька разів блокувала платформи соціальних медіа під час кризи, включаючи перерву на два місяці, у відчайдушній і, врешті-решт, неефективній спробі контролювати інформаційні потоки. Призупинення дії конституції та оголошення надзвичайного стану ще більше підірвали вільне самовираження в країні. Домагання та насильство над журналістами, активістами та звичайними користувачами посилилися, породжуючи багаторазові звинувачення в катуванні та інших зловживаннях.

Свобода інтернету в Казахстані – спад

У Казахстані несподівана відставка президента Нурсултана Назарбаєва, який перебував на цій посаді дуже довгий час призвела до закипання побутового невдоволення. Уряд тимчасово відключав країну від інтернету, блокував десятки місцевих та міжнародних новинних веб-сайтів та обмежував доступ до платформ соціальних медіа. Він намагався закрити рота активістам та припинити цифрову мобілізацію. Також, сприяючи зменшенню свободи інтернету в країні, були зусилля уряду щодо монополізації мобільного ринку та здійснення електронного спостереження в режимі реального часу.

Свобода інтернету в Бразилії – спад + дезінформаційна кампанія

Перемога Жаїра Болсонару на президентських виборах у Бразилії в жовтні 2018 року стала переломним моментом для цифрового втручання у вибори в країні. Невідомі діячі влаштовували кібератаки проти журналістів, державних установ та політично залучених користувачів. Прихильники Болсонару та його ультраправа коаліція «Бразилія понад усе, а Бог понад усіма» поширюють гомофобні чутки, оманливі новини та докторізовані зображення на YouTube та WhatsApp.

Свобода інтернету в Банґладеші – спад

У Банґладеші громадяни організовували масові акції протесту, закликаючи покращити безпеку дорожнього руху та інші реформи, а загальні вибори були зірвані порушеннями та насильством. Щоб зберегти контроль над населенням і обмежити поширення несприятливої інформації, уряд вдався до блокування незалежних новинних веб-сайтів, обмеження мобільних мереж, а також арешту журналістів та звичайних користувачів.

Свобода інтернету в Зімбабве – спад

Погіршення економічних умов у Зімбабве зробило інтернет менш доступним. Коли громадянські заворушення розповсюджувалися по всій країні, викликаючи жорстокі розправи з боку силовиків, влада обмежувала зв’язок та блокувала платформи соціальних медіа.

Свобода інтернету в Китаї – лідер у порушенні прав 4-ий рік поспіль

Китай четвертий рік поспіль підтвердив свій статус як найгіршого у світі порушника свободи інтернету. Цензура досягла безпрецедентних крайнощів, коли уряд посилив контроль за інформацією напередодні 30-ї річниці різанини на площі Тяньаньмень та в умовах широко розповсюджених антиурядових протестів у Гонконзі. У відносно новій тактиці адміністратори закрили окремі акаунти на надзвичайно популярній платформі соціальних медіа WeChat для будь-якої девіантної поведінки, включаючи незначні порушення, такі як коментування екологічних катастроф, що заохочувало всебічну самоцензуру. Чиновники повідомляють, що щомісяця блокують десятки тисяч облікових записів з нібито «шкідливим» вмістом. Кампанія відрізала людей від багатогранного інструмента, який став важливим для повсякденного життя в Китаї, використовуваного для різних цілей, починаючи від транспортування до банківських. Це грубе покарання також звузило шляхи цифрової мобілізації та ще більше приглушило онлайн-активізм.

Свобода інтернету в США – спад

В США зменшилася свобода інтернету. Хоча інтернет-середовище залишається яскравим, різноманітним та вільним від державної цензури, період охоплення цього звіту зазнав спаду третій рік поспіль. Правоохоронні та імміграційні органи розширили свій нагляд за громадськістю, уникаючи механізмів необачності, прозорості та підзвітності, які можуть стримувати їхні дії. Чиновники все частіше стежили за платформами соціальних медіа та проводили необґрунтовані обшуки електронних пристроїв мандрівників, щоб отримати інформацію про конституційно захищені дії, такі як мирні протести та критичну звітність. Дезінформація знову була поширеною навколо таких політичних подій, як проміжні вибори у листопаді 2018 року та слухання підтвердження конгресу для кандидата у Верховний суд Бретта Кавано. Вітчизняні та іноземні суб’єкти маніпулювали вмістом у політичних цілях, підриваючи демократичний процес та розпалюючи розбіжності в американському суспільстві. Позитивно розвиваючи права на конфіденційність, Верховний Суд постановив, що правоохоронні органи вимагають дозвіл на доступ до записів про місцезнаходження абонентів від третіх осіб.

Свобода інтернету в Ефіопії – зріст

Лише 16 країн зробили покращення показників свободи в інтернеті, а більшість зробили лише незначні покращення. Найбільше покращення в цьому році зафіксували в Ефіопії. Призначення прем’єр-міністром Абій Ахмеда у квітні 2018 року призвело до амбітної програми реформ, які послабили обмеження в інтернеті. Його уряд розблокував 260 веб-сайтів, серед яких були багато відомих, що повідомляють про критичні політичні питання. Влада також скасувала надзвичайний стан, накладений попереднім урядом, що полегшило законодавчі обмеження щодо свободи вираження поглядів і зменшило кількість людей, ув’язнених за онлайн-діяльність. Хоча уряд продовжував накладати відключення в мережі, вони були тимчасовими та локалізованими. На відміну від загальнодержавних відключень, які мали місце в минулому.

Із 65 оцінених країн, 33 перебувають у загальному спаді з червня 2018 року

Свобода інтернету в Малайзії – зріст

Інші країни також отримали користь від відкритості інтернет-середовища після політичних переходів. Новий коаліційний уряд в Малайзії досяг успіху в деяких своїх демократичних обіцянках після перемоги на виборах у травні 2018 року та закінченні шестирічного правління діючої коаліції. Місцеві та міжнародні веб-сайти, які критикували попередній уряд, були розблоковані. В той час як дезінформація та вплив платних коментаторів, відомих як «кіберзахисники», почав зменшуватися. Однак ці позитивні зрушення загрожували зростанням домагань. Особливо проти користувачів ЛГБТ+, незалежних новинних веб-сайтів, та 10-річних тюремних ув’язнених користувачів за коментарі у Facebook, які були визнані образливими для ісламу та пророка Мухаммеда.

Свобода інтернету у Вірменії – зріст

У Вірменії продовжуються позитивні зміни, спричинені Оксамитовою революцією 2018 року, коли прем’єр-міністр-реформатор Нікол Пашинян очолив зменшення обмежень на вміст та порушення прав користувачів. Зокрема, насильство над інтернет-журналістами зменшилось, а цифрові ЗМІ почали користуватися більшою свободою від економічного та політичного тиску.

Свобода інтернету в Ісландії – зріст

Ісландія стала найкращим у світі захисником свободи інтернету. Вона не зареєструвала жодних цивільних чи кримінальних справ проти користувачів за висловлення в інтернеті протягом періоду висвітлення. Країна може похвалитися завидними умовами, включаючи майже універсальний зв’язок, обмеження вмісту та сильний захист прав користувачів. Однак складна загальнодержавна фішинг-схема спричинила виклик цьому вільному середовищу та його інфраструктурі кібербезпеки у 2018 році.

Україна => 56/100

В Україні, включаючи підтримувані Росією сепаратистські регіони на сході Донбасу, було зафіксовано посилення свободи в інтернеті, відображаючи відсутність відключення мережі в зоні конфлікту. Українським користувачам подобаються низькі ціни на з’єднання, але швидкість залишається низькою. Інформаційний ландшафт в інтернеті частково цензурується, коли уряд блокує російські та сепаратистські веб-сайти, а сепаратистські сили блокують українські веб-сайти в районах, що їх контролюють. Однак реалізація цих блоків є слабкою для обох сторін. А цифрове середовище є яскравим, незважаючи на зусилля політичних діячів маніпулювати дебатами через дезінформацію та платний контент. Ці зусилля активізувалися напередодні президентських виборів в Україні, які відбулися в березні та квітні 2019 року. Арешти користувачів є звичайною справою, насамперед, як продовження воєнних дій між урядом у Києві та підтримуваними Росією сепаратистами, як і напади на онлайн-журналістів. Додаючи до цих викликів, наполегливі кібератаки продовжують обмежувати свободу інтернету.

Україна здійснила низку позитивних реформ з моменту протесту проти президента Віктора Януковича в 2014 році. Тим не менш, корупція залишається ендемічною, а ініціативи боротьби з нею реалізуються лише частково. Напади на активістів громадянського суспільства та членів груп меншин є частими і часто залишаються безкарними. Росія окупувала автономний український регіон Крим, в який вторглася після скидання Януковича з посади президента. А військові й досі підтримують озброєних сепаратистів на сході Донбасу, де сутички продовжують загрожувати мирним громадянам.

• Перешкоди доступу – 17/25
• Обмеження щодо вмісту – 19/35
• Порушення прав користувачів – 20/40