Українці бояться стати жертвами онлайн-шахраїв, але однаково не захищають свої дані

В Україні провели дослідження, яке показало особливості поведінки старшого покоління в інтернеті та їхнє ставлення до онлайн-шахраїв. У ньому взяли участь люди 55-65 років з Києва, Одеси, Львова, Харкова, Дніпра, Миколаєва, Кривого Рогу та Запоріжжя. Основними проблемами, що досліджувалися, були: знання функції двофакторної верифікації, фішинг, захист паролем, користування публічними Wі-Fi мережами та загальна обізнаність з безпечної поведінки в інтернеті.

Страх онлайн-шахраїв та досвід користування Інтернетом

Згідно з результатами опитування, 55% респондентів старшого віку вважають або частково погоджуються, що вони не цікаві для онлайн-шахраїв, а тому переконані, що не стануть жертвами кібершахрайства, і не надають великого значення захисту особистої інформації. Однак така ж кількість опитаних (55%) вважає жахливим для себе, а ще 20% неприємним, якщо кіберзлочинці отримають доступ до їхніх банківських рахунків та вони втратять гроші. Цікаво, що й третина молоді 14-18 років вважають себе також не цікавими кіберзлочинцям.

• Конфіденційність користувачів Xiaomi опинилась під загрозою
• Мінцифра презентувала освітній серіал «Цифрові гроші»
• Пристроям на Android загрожує новий троян EventBot

Старші люди в Україні користуються інтернетом дещо менше, ніж молодь, проте відсоток усе одно високий: 86% використовують інтернет щодня або кілька разів на день здебільшого зі смартфона (72%). Водночас, на відміну від покоління Z, більше старшої аудиторії щодня користується електронною поштою (23%), ніж молодь (13%). Старше покоління в Україні також у тренді, адже більше половини з них щодня використовують месенджери, заходять на різні інтернет-сторінки й читають стрічки соцмереж.

Водночас дослідження проілюструвало, що 93% представників старшого покоління не знають про таку базову функцію захисту персональних акаунтів, як двофакторна верифікація. І майже половина тих, хто знають про неї, все одно не використовують (44%). Це значно підвищує ризик зламу їхніх акаунтів і втрати особистих даних, а також коштів з рахунків. З іншого боку —  з цією функцією особисті акаунти є більш захищеними, навіть якщо людина випадково перейшла за фішинг-посиланням, скористалася відкритою мережею Wi-Fi або іншим способом скомпрометувала себе в кіберпросторі.

Дослідження показало, що старше покоління більше переймається захистом своєї фінансової інформації та коштів на рахунках. Оскільки для них найгірша перспектива кібератаки — це здебільшого втрата коштів (55%). Тому не дивно, що навіть попри незнання про функцію подвійної верифікації, 26% опитаних все-таки застосовують її для інтернет-банкінгу. А от молодь більше дбає про захист своїх електронних скриньок (27%) та акаунтів у соцмережах (34%).

Кібергігієна

Серед старшого покоління сьогодні побутує цікава тенденція. Майже третина ніколи не переходить за посиланнями від незнайомих людей. Але практично така ж кількість одразу клікає на лінки, якщо вони надіслані друзями. Молоді люди не обережніші за старших і поводять себе схоже. Така довірлива поведінка може спростити для кібершахраїв процес фішингу і відкрити доступ до особистих даних.

Одна з основ кібергігієни — складні паролі, які мають містити більше 8 символів і всі типи знаків: великі і малі літери, цифри й спеціальні символи. Серед представників старшого покоління в Україні такими паролями користується меншість, а 73% не надають цьому великого значення й використовують простіші. 22% старшого покоління Україні мають на все один пароль, щоб не забути. А 24% стверджують, що в них нема часу вигадувати складні комбінації.

Майже половина старших людей у питанні безпечної поведінки в інтернеті більше довіряє найближчому оточенню — рідним, друзям і знайомим — попри те, що вони можуть і не бути експертами у цій сфері. Старші значно рідше за молодь шукають інформацію про кібергігієну у спеціалізованих джерелах. Тому молоді слід більше цікавитися темою безпеки в інтернеті й допомагати своїм близьким.

Як захистити себе за допомогою двофакторної верифікації?

Двофакторна верифікація (двофакторна автентифікація/двоетапна перевірка) є не тільки в основних інтернет-сервісах, таких як Google, iCloud, Microsoft, а й у більшості соцмереж і банківських додатків. Щоб увімкнути цю функцію, виконайте кілька простих кроків:

• зайдіть у налаштування додатку або сервісу, за необхідності оберіть потрібний обліковий запис
• знайдіть розділ «Безпека»
• оберіть опцію «Двоетапна перевірка»
• дотримуйтеся інструкцій на екрані та оберіть спосіб додаткового підтвердження, наприклад, за допомогою SMS-повідомлення

Необхідні кроки можуть відрізнятися залежно від конкретної програми та операційної системи вашого пристрою. Детальніше можна дізнатися на сайті за посиланням.