Site icon Pingvin.Pro

Українська драма «Пульс» перемогла на американському кінофестивалі

Пульс

Пульс

29 січня на фестивалі Flathead Lake International Cinemafest (FLIC) відбулась світова прем’єра стрічки, де фільм був ушанований відкривати конкурсну програму фестивалю. Представив спортивну драму на американському кінофестивалі режисер «Пульсу» Сергій Чеботаренко. Прем’єра фільму в Україні запланована навесні 2021 року.




Аби особисто презентувати фільм на фестивалі, режисер здолав великий шлях із Києва до Полсона (штат Монтана). Ця історія так вразила американську спільноту, що репортаж про українського режисера та його фільм був показаний в прайм-тайм вечірніх новин на NBC – одного з найбільших телемовників у США.

Кінострічку схвалили у США

Прем’єра спортивної драми «Пульс» пройшла у найбільшому кінотеатрі міста. Після показу режисер Сергій Чеботаренко особисто провів Q&A сесію з першими глядачами, які схвально відізвалися про українську картину.

Під час сесії багато питань було щодо нюансів знімального процесу. Глядачам було цікаво дізнатися, як були зняті складні сцени, а також, як проходила підготовка до зйомок у виконавиці головної ролі Наталії Бабенко. Багато хто відзначав, що вона дуже переконлива. Глядачі не вірили, що такого високого результату акторка досягла тільки заради ролі, не маючи за спиною спортивного минулого.

Високо оцінили фільм й журі фестивалю. Вони номінували його одразу у чотирьох категоріях: найкращий фільм, найкращий режисер (Сергій Чеботаренко), найкраща акторка (Наталія Бабенко) та найкращий актор (Станіслав Боклан). У двох з них «Пульс» здобув перемогу: кращий фільм та кращий режисер.

«Щиро вражений, що це перший фільм режисера і радий, що Сергій вирішив обрати для себе саме цю професію. Я дуже вдячний, що «Пульс» дістався з іншої частини планети, щоб опинитися тут і зараз», – відзначив очольник журі фестивалю, продюсер та сценарист з понад 40 річним досвідом у кіно та на телебаченні Девід В. Кінг.

Україна – це не лише країна, де стався Чорнобиль

Щоб опинитися в цей вечір на відкритті фестивалю FLIC великий шлях здолав не лише «Пульс» та його режисер Сергій Чеботаренко. Один із глядачів, українець Андрій Кондратенко проїхав 800 км з Сіетла (штат Вашингтон) до Полсона (штат Монтана), тільки заради прем’єри української спортивної драми.

«Дуже символічно, що шлях нашої героїні Оксани почався у маленькому містечку біля великої річки, а прем’єра нашого фільму – у місті на величезному озері Полсон на іншому континенті. Як на мене, для України дуже важливо, що «Пульс» подивилися американські глядачі. Вони побачили, яка вона сучасна та прекрасна. Тепер для них це не лише країна де стався Чорнобиль, а така Україна, де живуть, мріють та борються за свої мрії неймовірно амбітні, талановиті люди. Це великий вклад у позитивний імідж нашої країни».

Сергій Чеботаренко, режисер фільму «Пульс»

«Це неймовірно, що такій вибагливій аудиторії, як мешканці Сполучених Штатів, які щороку дивляться найбільш конкурентний та якісний у світі контент, сподобалася наша картина. І дуже тішить, що історія фільму “Пульс” є дійсно універсальною, дуже емоційною та цікавою для глядачів в інших країнах. Дякуємо організаторам фестивалю за таку чудову можливість, журі за високі оцінки, та сподіваємося на не менш гучну прем’єру в Україні».

Єгор Олесов, продюсер фільму «Пульс»

«Пульс» – біографічна спортивна драма, яка ґрунтується на реальній історії української чемпіонки Оксани Ботурчук. Прем’єра фільму була запланована на 19 березня 2020 року, проте через пандемію COVID-19 її було перенесено на весну 2021 року. Виробником повнометражного фільму «Пульс» є компанія KINOROB, за підтримки Міністерства культури України. Офіційним партнером першого українського художнього фільму про життя спортсменів став національний мобільний оператор «Київстар».

Синопсис фільму «Пульс»

Юна українська легкоатлетка живе в маленькому містечку та має велику мрію — потрапити на Олімпійські ігри. Її спортивна кар’єра тільки починається, та вона демонструє хороші результати. Але внаслідок жахливої автомобільної аварії дівчина зазнає важких травм і майже втрачає зір. Здається, що тепер Оксана не має шансів не тільки на омріяні Олімпійські ігри, але й на нормальне життя. Проте вона не збирається здаватися та прагне довести: на шляху до справжньої мрії не існує перешкод.