Згідно з даними, сервіс МЕТА став першим українським ресурсом, який погодився на співпрацю з Роскомнаглядом. Український сервіс електронної пошти МЕТА виявили в реєстрі організаторів поширення інформації, який з 2014 року веде Роскомнагляд.
Для внесення в реєстр сервіс погодився надати свої дані Роскомнагляд, а також зобов’язався «збирати, зберігати та надавати інформацію про дії користувачів на своєму ресурсі уповноваженим держорганам». Відзначається, що ФСБ може зажадати від МЕТА всі контакти користувачів з адресної книги та електронної пошти. А також дані про кількість та обсяг повідомлень, авторизації через сторонні сервіси, особисті листування всередині інтернет-ресурсу та інші метадані.
Скрін з Роскомнагляду
За «законом Ярової», який набрав чинності 1 липня 2018 року, учасник реєстру зобов’язаний зберігати всі телефонні розмови, текстові повідомлення, зображення, аудіо, відеозаписи й іншу інформацію від 30 днів до півроку в залежності від типу інформації. Крім того, реєстр повинен передавати цю інформацію російським спецслужбам на їхній запит. Учасники реєстру, які підтримують функцію шифрування даних користувачів зобов’язані на вимогу ФСБ ці дані розшифрувати.
Сервіс електронної пошти МЕТА створений на базі однойменного пошукача, який був запущений в Україні у 1998 році. У 2007 році партнерами компанії стала інвестгрупа «Русские фонды» і міжнародна венчурна компанія Digital Sky Technologies, створена російським бізнесменом Юрієм Мільнером.
Нагадаємо, що 14 травня Президент України Володимир Зеленський продовжив заборону російських сервісів та веб-сайтів (соцмереж) в Україні.