Згідно з опитуванням, українці не знають, що таке фішинг і очікують шахраїв в Інтернеті

У червні понад 9 тисяч користувачів OLX пройшли опитування про безпеку в Інтернеті — від деталей захисту особистих акаунтів до правил безпечних купівель. 75% українців вважають, що вони можуть натрапити на недобросовісного користувача у мережі, а більше ніж 50% не знає, як можна захистити особисті акаунти у разі їх зламу. Знайшлися й такі, хто не знає, що таке фішинг.

• Хакери атакували Twitter Білла Гейтса, Ілона Маска, Барака Обами, Джеффа Безоса та Apple
• TikTok оштрафували за передачу даних дітей третім сторонам
• SMS та Viber повідомлення, пов’язані з послугою «OLX Доставка», більше не надсилатимуться

За результатами опитування, 75% українців переконані, що цілком можуть натрапити на шахрая в Інтернеті. При цьому найбільш вразливими до можливих методів обману виявились мешканці обласних центрів та люди віком від 37 до 51 року — понад 80% із них вважають себе незахищеними від цього.

Що таке фішинг

Часто в Інтернет-махінаціях використовують метод фішингу. І це зовсім не риболовля, як вважають 15% опитаних. Це — підміна Інтернет-сторінок з метою отримання особистих даних. Приблизно половина опитаних відповіли, що стикалися із ним в Інтернеті. Як правило, фішинг можна виявити простими діями — перевіркою домену та захищеності веб-сайту. Результати опитування показали, що 10% українців не звертають увагу на написання адреси веб-сторінки, а ще приблизно 14% взагалі не знають, що таке «домен». Найбільш вразливими до його підміни є вікова група, старша 52 років — 25% не обізнані у питанні.

«Що стосується захищеності веб-сайтів, найпростіший спосіб її перевірити — звернути увагу на наявність «замочку» в адресному рядку», — радить Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна. 20% опитаних розповіли, що не знають, для чого він потрібен, а ще 12% взагалі не знають, що це.

Посилання у месенджерах

Чимало ризиків також приховують посилання у месенджерах та скорочені посилання. Ними можуть ділитися недобросовісні користувачі — адже листування у сторонніх додатках для спілкування зменшує шанс бути викритим, а короткі посилання не показують повного домену сайту і не дають його перевірити до переходу.

Українці у більшості обізнані в тому, що підозрілі адреси від незнайомців з повідомлень краще ігнорувати — тільки 13% готові переходити за лінками у месенджерах, і всього 4% — з SMS. Але 33% опитаних все ще довіряють скороченим посиланням — при цьому найбільше довіри до них проявляє вікова група від 17 до 25 років (42%). Якщо малознайома людина поділилась із вами коротким посиланням у месенджері — краще за ним не переходити. Це збільшує шанс натрапити на схему шахрайства.

Для того, щоб здійснювати шахрайські схеми, недобросовісні користувачі часто вдаються до зламу особистих акаунтів. Понад 55% учасників опитування на OLX відповіли, що не знають як захистити свої персональні сторінки у випадку зламу. При цьому найбільш вразливі вікові категорії користувачів — від 37 до 51 року та старші за 52. 60% та 71% із них відповідно не знають, як захистити особисті дані. Для того, щоб забезпечити їх захист, варто регулярно змінювати паролі та застосовувати метод двофакторної автентифікації для додаткової безпеки.

Респонденти водночас проявили високий рівень відповідальності стосовно реагування на онлайн-шахрайство. Якщо стикаються з оманою в інтернеті, то зазвичай звертаються до служби онлайн-підтримки ресурсу (58%). Ще велика частка розповідає друзям (48%) чи намагається розв’язати свої проблеми самостійно (35%). Все ж, у випадку шахрайства краще одразу звертатись із заявою в кіберполіцію. Лише правоохоронні органи можуть знайти та покарати правопорушника. Дізнатися більше про правила безпечних онлайн-купівель можна на сайті проєкту Нацбанку #ШахрайГудбай.