Site icon Pingvin.Pro

Broforce vs Hotline Miami – визначаємо кращий піксельний шутер сучасності

Що меріщиться у твоїй голові, коли ти чуєш слово “шутер”? Певен, перед очима одразу постає якийсь Call of Duty чи Batllefield, де в тебе в руках пулемет, котрий цілиться в тушку невірного вояка. Усе таке красиве, 3d’шне та привабливе. А всі ж бо забули про старенький Doom на клавішні мобілки… Та добре, не всі, на щастя, досі є люди, котрі і в 2К16 ладні зробити піксельну гру в стилі 90-х аби показати вам усі чуда геймплею двохвимірних відеоігор. Сьогодні поговоримо про два дуже подібних між собою проекти: Hotline Miami: 1, 2 та Broforce, котрі, що цікаво, мають одного і того ж видавця – Devolver Digital (ну це так, на замітку)




Тому давайте разом розберемо, котра з цих двох забавок має право називатись кращим 2-вимірним піксельним шутером.

Сюжет

Як я це раніше часто робив, і зроблю знову – почну з сюжету. В обох частинах Hotline Miami неймовірно цікавий та захопливий сюжет, який завжди додасть бажання грати далі. У першій частині він трішки слабший, хоча має одну цікаву особливість, яка полягає в тому, що десь так до середини гри усе, що відбувається здається повним чортовинням без будь-якої логіки, однак далі це все починає переростати в справді цікаву історію, яка інтригує. У другій частині навпаки: чим далі йдеш по сюжету, тим більш наркоманським він стає (особливо кінцівка). У грі немає як такого головного героя, є ланцюжок взаємопов’язаних персонажів, за котрих потрібно буде проходити місії.

У Broforce же, сюжету, як такого немає. Гра починаєтсья з приємної менюшки, далі вибираєш профіль, рівень складності і погнав проходити рівні від В’єтнаму до Пекла. Єдине, що можна зрозуміти пройшовши гру – це наявність організації, однойменної з грою, в котрій безліч учасників, чиї імена містять частку “Bro”, згідно з вікіпедією, у грі це розцінюється, як скорочення від “Brothers”, тобто “Брат” і під криками ожирілого генерала наші “Bro” змушені боротись спочатку з терористами, пізніше з чужими (тими, із фільму), а ще пізніше із самим Сатаною. Та й взагалі, головне завдання цієї гри – навіяти ностальгію за колишніми часами, коли ще були популярними Рембо, Чак Норіс або Термінатор (хоча термінатор завжди популярний…)

Ігролад

Однак не слід забувати, що головну роль у стрілянках завжди виконує геймлей, ух і буде зараз на чому язика розімняти…

Почну, мабуть, з того, що Hotline Miami для мене особисто найкраща геймплейно продумана гра. Який взагалі розклад:

Є достобіса багато рівнів, на яких достобіса багато ворогів, котрих потрібно вбити, це взагалі робиться легко, з одного пострілу або удару, також можна забирати їхню зброю (починаючи биткою, закінчуючи автоматом) і вдосконалювати свої навчики професійного вбивці. Але тут все далеко не так просто, тому що вас теж виносять з одного удару/пострілу, від якого ухилитись не так просто, тим більше, коли на рівні хоча б 20 ворогів із різною зброєю та особливостями. Тобі доведеться страждати перезапускати рівень 10, 20, 50, 100, а то й більше 200 разів, щоб нарешті замочити всіх так, щоб не замочили тебе. Чому “страждати” перекреслено? А тому що кожна нова смерть лиш приносить задоволення, не знаю, чому, але це збуджує, збуджує твого внутрішнього звіра і стимулює грати далі – пробувати нові тактики, розвиватись та комбінувати прийоми. Навіть застрягши на цілу годину, намагаючись добити один і той же рівень, я не зупинявся й продовжував грати. Та ще ж ця динаміка гри… цукерочка просто! Тим більше, якщо зберегти та показати комусь саме той єдиний з сотні твоїх реплеїв, котрий завершився вдало, проходячи рівень, інші не одразу повірять, що так-то взагалі можливо грати.

Broforce має дуже і дуже подібний геймплей, тут хоч і грається значно повільніше, але коли потрапляєш у різанину між купою різнотипних ворогів, гра пришвидшується більш ніж вдвічі. Однак хоч і в забавці таке розмаїття персонажів, тим паче, більшість з них ти знаєш з дитинства, а в арсеналі: холодна зброя, вогнепальна, динаміт, гранати, ракети, міни, все чого душа забажає, однак навіть це чомусь набридає доволі швидко, на відміну від Hotline Miami, яка хоч і в рази одноманітніша, але геть не така нудна.

А ще Broforce неймовірно дратує, тут немає припливу отої мотивації, і вже від десятої смерті, швидше за все, у тебе палатиме дупа. У Hotline Miami ти програєш через свою неуважність та необережність, а твої “Бро”, як правило, помирають від якоїсь дурниці.

Графіка та дизайн

Основна різниця між картинкою у Broforce та Hotline Miami – це кут огляду. Так, у першій він йде немов у розрізі, а в останній падає прямо з гори. І хоча вид зверху додає пікантності до геймплею, проте забирає деякі фарби у візуалу. Broforce має значно красивішу графіку. Тут і барви яскравіші, і персонажі чіткіші, і локації не такі прямокутні. Як вже згадувалось вище, безліч різноманітних локацій, персонажів та ефектів роблять цю гру ще яскравішою та приємнішою для ока, коли в Hotline Miami навіть за бажанням, із її кутом огляду багато красивенького не запхнеш, хоч і тут піксельна графіка теж доволі стильна та динамічна.

Висновки

Хоч і в статті все виглядає, немов Broforce – жахлива піксельна гра, але це геть не так, просто якщо порівнювати її з Hotline Miami, то вона значно слабше себе демонструє, а якщо без цього порівняння, то обидві гри заслуговують вашої уваги (але Hotline Miami трішки більше)

P.S. А ще ми готуємо топ найкращих піксельних відеоігор, тому чекайте відео на каналі. (бонус для терплячих) 😉