Який жанр відеоігор вам подобається найбільше? У кожного на це запитання буде своя відповідь: хтось скаже шутер, хтось віддасть перевагу RPG, а хтось звичайним інді-проектам. Але хто назве улюбленим жанром стратегії? Період занепаду стратегій почався ще у двотисячних, коли ігри жанру RTS, що розшифровується як real time strategy, почали стрімко втрачати аудиторію.

Проте досі на плаву тримається декілька відчайдушних ігрових розробників та видавців, які вірять у цей вимирущий жанр і здатні збирати мільйонні продажі своїх ігор.

Зокрема, такими відчайдухами є і британська компанія Creative Assembly, відома за серією глобальних стратегій Total War.

Однією із комерційно найуспішніших та найвище оціненою грою серії є Total War: Shogun 2 — події відеогри охоплюють період феодальної роздробленості в Японії та дають вам можливість прокласти шлях від даймь? невеликої провінції до сьоґуна, правителя всієї Японії.

Через рік після виходу оригінальна гра отримала глобальне доповнення, під назвою Fall of the Samurai, або ж «Падіння самураїв». Розмах цього проекту був надзвичайно великим: чого варте лише те, що це DLC коштує стільки ж, скільки й оригінальна гра та продається як окремий, незалежний продукт.

Що ж, давайте разом детально розберемо, чи справді Fall of the Samurai настільки масштабне доповнення, і чи настільки ж воно хороше, як і оригінальний Сьоґун 2.

НОВОВВЕДЕННЯ

Для початку варто якомога краще ознайомити вас із масштабами «Падіння самураїв», щоб у вас змалювалось чітке уявлення про цей продукт.

Анонсовано доповнення було ще у листопаді 2011 року як масштабне standalone-DLC, яке охоплюватиме події кількох річних конфліктів між сьоґуном Йосінобу Токуґава та імператором Мейдзі.

Якщо ж про більш практичні нововведення, то тепер у грі з’явилося значно більше стрілецької піхоти з різними показниками дальності, влучності, швидкості стрільби та кількості набоїв.

Стрільці поділяються на декілька типів, а їхнє розмаїття починається криворуким ополченням і закінчується морською піхотою США.

Також під час сухопутних боїв велику роль відіграватиме артилерія, якої додалось три нових види.

Проте найбільше нововведень отримали морські бої, в яких із морськими боями з оригінальної гри залишився хіба що спільний рушій.

А також дещо дрібніші нововведення, на кшталт можливості обстрілу провінцій з моря, нового територіального поділу регіонів на глобальній мапі та інших дрібниць, про які ще встигнемо поговорити.

ІГРОЛАД

Ігролад, або ж, якщо вам не зрозуміле це слово, то ґеймплей в Total War: Shogun 2 — Fall of the Samurai дійсно відчутно інший, ніж в оригінальній грі.

Бої тепер відбуваються по-іншому: з новою армією потрібно міняти і тактику. В оборону грати тепер значно вигідніше, ніж у напад (за винятком випадку, коли у гравців повністю традиційна армія).

Сама різниця між сучасними бійцями та самураями, або ж традиційною армією, відчутна відразу: куля та артилерійське ядро виграють у катани та лука.

Хоча в певних випадках самураї здатні вщент розірвати ряди ваших стрільців: тут треба відштовхуватися від того, що самураї отримують величезну перевагу після того, як зустрічаються в ближньому бою зі стрільцями, проте у тому то й проблема, що добігти до ворожих рядів через лінію шквального вогню не так просто, адже навіть звичайне ополчення у деяких випадках може розстріляти ваших традиціоналістів.

Однак ні в якому разі не подумайте, що шлях до перемоги в Fall of the Samurai полягає виключно у використанні модернізованих технологій та армій — у такої тактики є безліч своїх проблем, які особливо добре проявляють себе у глобальній кампанії.

Шкода, що виключно традиційна армія теж доволі безнадійна та дуже ситуативна. Наприклад, ми у глобальній кампанії на передостанньому ігровому рівні складності змогли протриматися приблизно 15 ходів, граючи за просьоґунський клан Дзьодзай та переважно традиційну армію, на відміну від клану Тьосю, який зі своїми модерн-бонусами та сучасною армією допоміг протриматися близько 40 ходів.

Тому, якщо ви ще не здогадалися, у цій грі найкращим військовим рішенням є утримування саме комбінованої армії, яка складатиметься як з самураїв, так і з лінійних стрільців та артилерії.

Що цікаво, перші кілька десятків годин ми ніяк не могли виробити свою власну бойову тактику: щоразу доводилося вигадувати нові формації війська та по-іншому вести бій. І лише десь так після п’ятдесяти сухопутних боїв ми зрозуміли, що найкраща тактика — оборонна, а війська в більшості випадків варто розставляти, розміщуючи на передовій у всю довжину стрілецьких юнітів, а за ними щільно притиснути самураїв, і як тільки ворог добереться до ваших рядів, змінювати дві оборонні лінії місцями. Кіннота ж відправляється на правий чи лівий фланг в атаку, руйнуючи ворожі формації.

За своєю цікавістю та динамікою сухопутні баталії приблизно такі ж, як і в оригінальній забавці, а можливо й цікавіші. Хід битви залишається помітно відрізнятися від динаміки інших частин Total War — японці значно швидші та різкіші в бою, ніж будь-які інші світові народи, і цю особливість треба цінувати та використовувати.

---

А ось з облогами замків у «Падінні самураїв» справжня біда — вони кардинально відрізняються від звичайних сухопутних боїв своєю повільністю.

З невеликим замками ситуація ще більш-менш нормальна, але коли ворожа твердиня хоча б двоярусна, а у вас в армії є артилерія, піхота з підвищеною дальністю стрільби та ще й лучники, то бій затягнеться на 30-40 хвилин, а то й на цілу годину, особливо якщо ви хочете зменшити втрати до мінімуму: спочатку до двадцяти хвилин ведіть обстріл артилерією, потім вистрілюйте ворожих стрільців на стінах снайперами, потім ще проведіть обстріл лучниками, і лише тоді можна йти в лобову атаку.

І ось саме під час штурму фортець відкривається весь потенціал самураїв: якщо у замку вся оборона складається зі стрільців, а сили нападу повністю з самураїв, то, вважайте, що замок буде захоплено, адже, діставшись до стін, самураїв уже не зупинити стрільцями, яких на полі сухопутних боїв можна було вишикувати в кількох лінійну формацію, яка допомогла б відбити напад. І не те щоб такого не можна було зробити при захисті замку, можна, але, річ у тім, що штучний інтелект під час битви цього не зробить, і облога перетвориться на м’ясорубку… ну або ж на криваву м’ясорубку, якщо у вас є доповнення на кров.

---

Взагалі, штучний інтелект у доповненні дещо тупіший, ніж в оригінальній Shogun 2, проте, все одно, якщо порівнювати його з іншими іграми серії Total War, то він просто божественний. При тій же облозі замка комп’ютерний опонент даватиме вам можливість активно обстрілювати себе артилерією, навіть якщо це може знищити більшу частину його армії.

Хоча, в цілому, сильно палати люттю від безглуздих маневрів або ж банальної бездіяльності ШІ вам тут не доведеться, на відміну від більшості попередніх Total War’ів. Звісно, проблеми є, але вони не критичні.

А от до морських боїв претензій майже зовсім немає. Над ними провели колосальну роботу, і це помічається доволі швидко. Спостерігати за перестрілками сталевих гігантів на витривалість доволі цікаво, на перед роблячи ставки, хто ж візьме гору. Також приємно тішить широкий спектр кораблів, починаючи малесенькими канонерками та закінчуючи гігантськими броньовиками.

---

Окрім того дуже цікавим та разючим у доповненні вийшов мережевий режим. У ньому ви зможете розфарбувати свою армію в синьо-жовті кольори, а персонажа назвати Степаном Бандерою, прокачуючи бойові навички та розблоковуючи новий одяг, солдатів, зброю і компаньйонів.

Мережеві битви поділяються на два види: рейтингові та користувацькі. У рейтингових комп’ютер вибиратиме вам випадкового опонента і задаватиме свої власні параметри бою, під які вам доведеться пристосовуватися та перемагати (також на карті бою будуть точки утримування, захоплюючи які ви отримуватимете хороші бонуси).

Ну а слово “користувацькі” говорить само за себе — створюйте власні сервери з широкими налаштуваннями бою та змагайтеся в захопливих баталіях зі своїми друзями або ж з пересічними гравцями (у Shogun 2 онлайн досі доволі непоганий). 

Приємною особливістю онлайн-боїв є також можливість змішувати армію з оригінальної гри та доповнень: Ви цілком можете виставити на поле бою якихось асіґару з нагінатами та елітних морських піхотинців, у грі це цілком нормальне явище. Ну а ще пінґ… він тут хороший — навіть у забутому Богом західноукраїнському селі, де пінґ 150-200 є нормою, грати можна комфортно та без лаґів чи зависань…

Окрім того є мережева кампанія, але вона ні чим особливим від звичайної не відрізняється, просто можна буде пограти з другом, кладучи один одному палки в колеса під час боїв та сміючись із клану, який називається “Хірадо”.

---

Вистачає в «Падінні самураїв» і баґів, які інколи призводять до виліту гри (особливо весело отримати такий виліт під час завершення 60-хвилинної облоги замку, о так, це просто кайф).

Також солдати інколи не виконують ваших наказів, ну або ж виконують їх неправильно. Наприклад, якщо ваш стрілковий підрозділ опинився під дуже шквальним вогнем супротивника, то, вважайте, що йому гаплик, адже через постійну втрату нових солдатів загін не встигатиме перегруповуватися та синхронно вести вогонь, тому тут краще буде просто відступити.

---

Що ж, а тепер перейдімо до ігроладу глобальної кампанії.

Усього кампанія пропонує вам десять ігрових кланів: п’ять просьоґунських: А?йдзу, Дзьо?дзай, Наґа?ока, Се?ндай і Оба?ма (що цікаво, символіка в останнього клану теж коричнева… ну Ви зрозуміли, про що я) і п’ять проімператорських: Са?цума, Тоса?, Тьо?сю, Цу та Са?ґа… і Ви не уявляєте, скільки часу пішло на те, щоб правильно перекласти цих десять слів українською.

Самі фракції не сильно відрізнятимуться між собою — навіть попри суттєву різницю в географічному положенні, стартовому наборі ресурсів і бонусів та унікальних юнітів. До речі, стартовий набір ресурсів у всіх дійсно значуще відрізняється: у когось буде казарма та лінійна піхота, у когось до?дзьо і самураї з катанами, в когось цілі дві провінції, а в когось просто шиш…

Проте початкова мета в усіх однакова — захопити впродовж дванадцяти ходів одну провінцію, а потім… наче як настає повна нелінійність, але все одно ґеймплей зводитиметься до захоплення кожної нової провінції приблизно кожних 10 ходів.

Але це дрібниці, у порівнянні з головною проблемою режиму кампанії в Fall of the Samurai.

І полягає проблема в тому, що… ні, не так.

Ось як працювала кампанія в оригінальній Shogun 2? ЇЇ функціонал був якомога сильніше зменшений та спрощений, і це пішло лише на користь, адже в період феодальної Японії суперечки вирішували не дипломатією, а війною… що, в цілому, теж є частиною дипломатії. -__-

Можливості укласти союз або домовитися про перебування військ на території іншого клану вистачає з головою.

Те ж саме і з системою оподаткування, торгівлею та сімейним деревом: мінімальні та лише найважливіші функції у вашому доступі, адже справжній даймьо XVI ст. здобував визнання та міць виключно на полі бою.

Але от у «Падінні самураїв» така механіка виглядає просто жахливо, адже надворі 60-ті роки XIX ст., а у кампанії Ви маєте такий же «сильний» вплив на політичне та суспільне життя вашого клану, як і в оригінальній грі.

Можливо, когось така система і влаштує, але особисто нам вона геть не сподобалась. Виглядає це нереалістично, недоречно та просто не дає можливості відчути себе справжнім даймьо, перейнятися власним же кланом та грати в задоволення.

Також приємно бачити, точніше не бачити ту гору тексту, якої жахалися наші очі в Napoleon: Total War. Тексту тут помітно менше, і кожне повідомлення на початку нового ходу не буде квестом для ваших очей та мозку.

ЗОБРАЖЕННЯ

Першим ділом зроблю замітку про оптимізацію. Попри неймовірно красиву для свого часу та всієї серії Total War графіку, як оригінальна Shogun 2, так і «Падіння самураїв» доволі добре оптимізовані для слабких комп’ютерів. З власного досвіду можемо сказати, що ця забавка потребує приблизно такого ж заліза, як і сумнозвісна Napoleon: Total War, яка і виглядає гірше, і надійшла в продаж раніше.

Сама графіка в Сьоґуні все ж не найпривабливіша серед Total War’ів, проте в плані постановки боїв, їхній динаміці та анімації, на нашу суб’єктивну думку, це таки найкрасивіша гра серії.

А графічно-найпривабливішою грою серії Shogun 2 та доповнення, про яке сьогодні говоримо, не можуть бути хоча б тому, що при віддаленні камери солдати мало чим відрізнятимуться від попередніх частин Total War: це все ті ж неприродні модельки, які більше нагадують розторочені смужки тканини, аніж вояків.

---

Але от попри відчуття тієї пошарової накладки на бідних модельок, зменшуючи масштаб, починається зовсім інша частина Сьоґуна, приємніша.

Бої візуально не нагадують картину зі скупчення горбатих дідусів, що є проблемою наступних ігор серії.

Усі солдати мають свої відмінності в поставі та зовнішньому вигляді уніформи, шкода лише, що у них замало варіацій облич, але… це нам видалося не дуже суттєвим.

Також у солдатів різні анімації навіть під час бігу, але найцікавіше починається вже при зіткненні армій, коли під час рукопашних сутичок щосекунди кожен третій, або ж навіть другий боєць здійснює активні маневри своїм смертоносним прутнем… маю на увазі, зброєю.

Солдати під час стрільби виглядають не менш ефектно, особливо додаючи синхронну віддачу пострілу та красиві дими, які при тривалому обстрілі покривають поле бою невеликою хмарою. Але от політ кулі виглядає занадто дивно, немов повітря розрізає загадкова біла лінія.

---

Природа та будь-що інше, окрім солдатів, теж виглядає гарно та симпатично. Самих ігрових мап у доповненні, можливо, навіть більше сотні, а вони ж усі з найрізноманітнішими рельєфами, рослинністю, чітко вираженими порами року та погодними умовами, хоча цвіт сакури, який ні звідки з’являючись пролітає над полем бою, дещо лякає.

А от які польоти не лякають, то це польоти артилерійських ядер, вони взагалі заслуговують окремої поваги. Спостерігати за тим, як чорні, немов какулі, ядра, розбиваючись об землю, перетворюють ворожих солдатів на кількох секундний фонтан суцільне задоволення.

Ще приємніша візуально ситуація з обстрілом із моря, який виглядає як падіння комет в суміші з астероїдами, але на ділі наносить мінімальну шкоду ворожій… хоча не рідко і вашій армії, враховуючи, як кляті кораблі здатні косити.

Самі кораблики не менш деталізовані та реалістичні. Неймовірні вибухи, пожежі на суднах та польоти ядра зачарують вас не менше, ніж сама механіка морських боїв.

СТИЛЬ

За своїм стилем Fall of the Samurai це все та ж гра, в якій ще зі вступного екрана відчувається дух Японії, нехай вже і на кілька століть старшої, ніж раніше — перше відчуття, яке виникає після, наприклад, гри у Total War: Attila — різкість та швидкість «Падіння самураїв»: переходи між різними частинами інтерфейсу відбуваються миттєво.

Найбільше нам сподобався інтерфейс глобальної кампанії, користуватися яким — суцільне задоволення. Все зроблено просто, зручно та по-японськи.

Іконки юнітів та будівель дуже приємні для ока та зрозумілі, що допомагає чітко відрізняти їх між собою та прикріплювати в пам’яті з характеристиками юнітів, які теж виконані дуже зручно, адже для того, щоб поглянути на параметри атаки, захисту, стрільби та іншого достатньо просто навести курсор на потрібний загін, а вся необхідна інформація з’явиться у невеликому віконечку справа.

Лишень дико незручною є панель дипломатії, в якій просто не можна нічого робити швидко.

Звична для серії Тотальної війни Енциклопедія теж зручна та приємно намальована. Угорі файно систематизовані параметри пошуку, а внизу текст та малюночки, або ж відеоуроки (нова та цікава функція). З тих ігор серії, в які нам доводилося грати, енциклопедія в Сьоґуні 2 видалася найкращою.

ВИСНОВОК

Total War: Shogun 2 – Fall of the Samurai — не погана гра і не погане доповнення, але й дуже хорошим FotS не назвеш. У цього ігрового витвору є свої проблеми, в основному пов’язані з його автономністю.

ОЦІНКА: 7.5/10

Правила коментування

Вітаємо Вас на сайті Pingvin Pro. Ми докладаємо всіх зусиль, аби переконатися, що коментарі наших статей вільні від тролінгу, спаму та образ. Саме тому, на нашому сайті включена премодерація коментарів. Будь ласка, ознайомтеся з кількома правилами коментування.

1. Перш за все, коментування відбувається через сторонній сервіс Disqus. Модератори сайту не несуть відповідальність за дії сервісу.
2. На сайті ввімкнена премодерація. Тому ваш коментар може з’явитися не одразу. Нам теж інколи треба спати.
3. Будьте ввічливими – ми не заохочуємо на сайті грубість та образи. Пам’ятайте, що слова мають вплив на людей! Саме тому, модератори сайту залишають за собою право не публікувати той чи інший коментар.
4. Будь-які образи, відкриті чи завуальовані, у бік команди сайту, конкретного автора чи інших коментаторів, одразу видаляються. Агресивний коментатор може бути забанений без попереджень і пояснень з боку адміністрації сайту.
5. Якщо вас забанили – на це були причини. Ми не пояснюємо причин ані тут, ані через інші канали зв’язку з редакторами сайту.
6. Коментарі, які містять посилання на сторонні сайти чи ресурси можуть бути видалені без попереджень. Ми не рекламний майданчик для інших ресурсів.
7. Якщо Ви виявили коментар, який порушує правила нашого сайту, обов’язково позначте його як спам – модератори цінують Вашу підтримку.