10 найкращих хорорів нового десятиліття

На носі Хеловін (чи то пак Геловін). Можливо, то є не такий особливий день, щоб приділяти йому велику увагу. Але насправді це нетутешнє свято – славна нагода знайти кілька вільних годин (ми не кажемо, що це легко!) і засісти за перегляд фільмів хорору. Тобто того жанру, з яким власне й асоціюється цей день. Та іноді вибрати щось конкретне буває не так просто і швидко. До того ж є припущення, наче нормальних робіт уже давно як нема, бо всі гарні ідеї закінчилися тоді-то (підстав роки сам). Пінгвінята ж упевнені: жанр усе-таки не стоїть на місці та не втратив здатності захоплювати дух.

Підтвердженням цього є хоча б ті найновіші взірцеві кінотвори, які виходили на великі екрани протягом 2010-х років. Ми постаралися відібрати найбільш достойні зразки, що демонструють міць хорору, його різноманітність та найсильніші риси. Тут знайшлося місце як для мейнстріму, так і для артхаусу; як для традиційного, так і для новаторського; як для драми, так і для комедії. Тут ви знайдете фільми абсолютно різної тематики, тональності та використаних прийомів. Та всіх їх об’єднує принаймні одне: вони реально круті, тому ми із неабияким задоволенням рекомендуємо їх як шанувальникам, так і тим, хто тільки хоче підступитися до цього специфічного жанру.

Хочеться хорору? ТОП 10 кращихфільмів жаху

І одразу додамо невеличкий факт-натяк: у нашому топі хорору немає жодної стрічки, у назві якої фігурує, скажімо, слово «астрал» (хоча воно й буде згадане далі), але аж три стрічки, у назві яких є слово «воно». То що, розпочнімо добряче жахатися?

10. «Що ми робимо у тінях» (What We Do in the Shadows, 2014)

Це нині ми говоримо про Тайку Вайтіті, передусім, як про режисера марвелівського блокбастеру «Тор: Раґнарок», а кілька років тому він випустив копійчану стрічку у жанрі, заради якого ми тут зібралися. І саме ця стрічка відкриває наш топ. Це псевдодокументальна комедія про чотирьох друзів, що є справжнісінькими вампірами, кожному з яких не одна сотня років. Ми спостерігаємо за їхнім щоденним побутом, незручностями та радощами життя у XXI столітті, до якого вони силкуються адаптуватися, та комунікацією з людьми й, наприклад, вовкулаками. Все це має вигляд дуже дешевої, але дуже потішної постановки. Забавні персонажі, курйозні ситуації, численні влучні жарти, свіжий знижений погляд на заяложений міфологічний і поп-культурний образ – завдяки цим компонентам робота Вайтіті стала не просто гідним представником жанру, а й одним із найсмішніших кінотворів останнього часу.

9. «Закляття» (The Conjuring, 2013)

Обійти стороною Джеймса Вана просто неможливо. Тепер він вважається одним із найуспішніших творців у жанрі хорору. Саме він запустив франшизи «Пила», «Астрал» і… «Закляття». Перший фільм цієї серії є не тільки одним із найкасовіших хорорів усіх часів, а й нашим однозначним фаворитом у доробку режисера. Заснована на реальних подіях, стрічка розповідає про подружжя дослідників паранормальних явищ, що 1971 року намагаються допомогти сім’ї, у домі якої, схоже, активізувалися містичні сили. «Закляття» – доволі традиційна у плані композиції, образів (проклятий будинок, одержимість, прийоми боротьби із надприродним) та застосування страхіть картина. Але вона має достатньо сильних сторін, завдяки яким, безсумнівно, заслуговує на увагу: грамотна режисура, достойні ролі Патріка Вілсона й Віри Фарміґи, перенесення в епоху, ефектні моменти й особливо питоме відчуття реальності того, що відбувається на екрані. Це справді високотехнічний фільм жаху, який можна сміливо порадити.

8. «Зловісні мерці» (Evil Dead, 2013)

Того ж року, що й «Закляття», на кіноекрани завітав чи то сиквел, чи то умовне перезавантаження (а фактично і те, й інше водночас) культової трилогії Сема Реймі, місце якої у (майбутньому) топі обов’язкової класики жанру. Тепер Реймі обмежився функціями продюсера, але це, на щастя, не спричинило погіршення фінального результату. Навпаки! Новій версії вдалося бути вірною визначальним елементам оригіналу, а також додати необхідної свіжості. Фільм виявився найбільше схожим на першу частину трилогії, де нема місця веселому настрою та комізму. Це різке, неймовірно брутальне, безжалісне і порядно надмірне видовище, яке пробирає і має свій стиль. Отож, до вашої уваги найкривавіше кіно топу.

7. «Воно приходить уночі» (It Comes at Night, 2017)

«Воно приходить уночі» – один із найменш відомих представників списку, але це точно не підстава його сторонитися. Фільм розповідає про сім’ю, що намагається вижити у начебто постапокаліптичних умовах, ховаючись у своєму будинку. Достеменно невідомо, що діється, та очевидно, що є деяка загроза і всеохопний страх. Ця стрічка не про тривіальні прийоми залякування і не про чіткий, розбірливий сюжет. Її характерні риси: недомовленість і загадковість, уважна й зосереджена режисура, густа атмосфера дезорієнтації та параної, актуальна проблематика. «Воно приходить уночі» – чи не найпесимістичніша робота цієї десятки і досить сумнівний вибір як забавка. Та це дуже потужний, пронизливий, концентрований хорор, який є справжнім викликом навіть для досвідченого кіномана.

6. «Я бачу, я бачу» (Ich seh, Ich seh, 2014)

Австрійський міні-шедевр, знаний також під назвою «Goodnight Mommy» – ковток свіжого повітря на тлі безкінечних типових представників жанру (яким, звісно, не знайшлося місця у топі). Історія двох братів, які починають підозрювати, що після операції з лікарні до них додому повернулася не справжня мати, а загадкова самозванка – це синонім понять «незатишність» і «дискомфорт». З перших хвилин стрічка затягує у свою моторошну реальність і водночас неабияк непокоїть. Ми не можемо до кінця зрозуміти, що відбувається, але відчуваємо, що щось не так і далі буде тільки жасніше. І таки буде! Тривожна й неоднозначна картина змушує перманентно брати під сумнів те, що ми бачимо на власні очі, й будувати теорії, а потім оглушує своїми ходами. Міцне й виразне кіно, яке не можна не відзначити.

5. «Бабадук» (The Babadook, 2014)

Іще один неамериканський візітер у нашому списку. Австралійська стрічка, що є дебютною повнометражною роботою Дженніфер Кент – лише умовно монстр-муві, а де-факто повноцінна психологічна сімейна драма з потужним наративом, неординарними рішеннями й чудовою акторською роботою виконавиці головної ролі Ессі Девіс. Фільм уже встиг здобути визнання, тому нам залишається хіба що приєднатися до розхвалювання, адже ми цілком погоджуємося з тим, що це показовий витвір, сильна і глибока, талановито представлена розповідь.

4. «Воно» (It, 2017)

Свіжа кіноадаптація знаменитого роману Стівена Кінга не тільки не підвела, а й стала грандіозним хітом, найуспішнішим хорором із рейтингом R за всю історію. І неспроста. Андрес Мускетті зняв потужну й емоційну історію дорослішання і подав її із неймовірною майстерністю. Вийшло сміливо, страхітливо, але так захопливо, що неможливо відірватися. Стрічка також може похизуватися прекрасним акторським ансамблем, справді живими персонажами, вдалим зверненням до складних тем, висококласною роботою камери та, звісно, численними вигадливими хорор-сценами. А Пеннівайз – один із найбільш ефектних антагоністичних кінообразів нового десятиліття. Тож перед нами зразкова екранізація, новий приклад для наслідування і просто ідеальний варіант для вечірнього перегляду.

3. «Відьма» (The Witch, 2015)

Повнометражний дебют Роберта Еггерса – дуже неспішне, але надзвичайно цупке кіно. Ми стаємо свідками макабричної драми, що відбувається із пуританською сім’єю XVII століття, яку починають тероризувати сили зла. Історичний антураж, автентичність і увага до деталей, надривність, відкритість для трактувань, технічна вправність – усе це гармонійно поєднується, і результат навіває страх. Відмінний хорор і відмінна соціально-психологічна розвідка.

2. «Хижа у лісі» (The Cabin in the Woods, 2012)

Нехай вас не вводить в оману шаблонна зав’язка і десь перші півгодини, які можуть здатися аж надто знайомими. Коли ви будете дивитися далі, то самі побачите, чому цей беззаперечний постмодерністський шедевр заслуговує як на місце вгорі нашого топу, так і на вашу увагу. Дрю Годдард і Джосс Відон підготували разюче, веселе й дуже методичне вивчення жанру. Вони зуміли виголосити йому оду і висміяти всі можливі тропи, наситивши дійство непередбачуваним сюжетом і бенкетом розкішних образів. «Хижа у лісі» – це енциклопедія хорору, його сатирична деконструкція та, мабуть, найоригінальніший взірець жанру у XXI столітті.

1. «Воно» (It Follows, 2015)

А ось і наш лідер, інший засвідчений варіант перекладу назви якого – «Воно тебе переслідує». Чому ми обрали саме цей варіант? Усе просто: написана і знята Девідом Робертом Мітчеллом картина – вишукане, поетичне, багатогранне дослідження тем стосунків, дорослішання, страху, смерті тощо, яке можна розглядати з різних інтерпретаційних кутів. Пройняте символізмом, насичене довершеним візуальним рядом і чудовими акторськими роботами, це страхітне і красиве кіно, на нашу думку, можна охарактеризувати як віртуозну квінтесенцію новітнього хорору. Якщо нам доведеться складати історію жанру (оце так мрії!), у розділ «2010-ті» ми впишемо передусім «It Follows».

Отже, це поки що все, що стосувалося сучасного кінохорору. І як нам здається, все не так уже й сумно. Діліться своїми враженнями від вищевказаних фільмів і пропонуйте варіанти, які ми, можливо, забули (ну, або не мали жодного бажання) відзначити. А ми будемо готувати наступний топ. Тож далі буде. І приємного перегляду! Нехай гарне життя тішить, а гарні хорори жахають.