Хороше українське кіно… Ти про таке чув? Особисто ми, ні. Однак, нарешті, через кілька довгих років справді з’являється надія на те, що українці вміють та можуть знімати хороше кіно, і подав таку надію мультфільм Манука Депояна (ми теж не знаємо, де тут ставити наголос) під назвою “Микита Кожум’яка”, а тим більше, коли на даний проект виділила гроші сама ДЕРЖАВА, що дає ще більше, значно більше надії. Тому давайте спробуємо розібратись, чи справді “Микиту Кожум’яку” можна назвати хорошим мультфільмом.
ВідеоОгляд мультфільму “Микита Кожум’яка”
Картинка
Гаразд, інколи українське кіно може бути хорошим (але у всіх випадках це ставалось завдяки хорошому сюжету, адже зробити ще й якісні спецефекти та крутий графон поки що ще нікому з українських фільмотворців та мультотворців шкури не вистачало), однак Микита Кожум’яка справді виглядає доволі непогано, з певного ракурсу навіть дуже і дуже добре. Деталізація в персонажів неймовірна, можна добре розгледіти волосся, одяг та зовнішність дійових осіб, і на перших хвилинах мульфільму доводилось сидіти під кайфом, адже від мультфільму з бюджетом в 4 млн доларів це доволі таки пристойний результат, якого ну ми точно аж ніяк не очікували.
Однак від проекту так і випирає недопрацьованістю, адже окрім персонажів деталізовавним тут більше нічого не можна назвати. Усе інше було явно зроблено нашвидкуруч, адже коли старець Данило з шикарною деталізацією тримає посох, зроблений із пластиліну, це… погодьтесь, виглядає доволі дивно (і я ще мовчу про землю, яка скрізь виглядає однаково, от серйозно, вона на всіх локаціях однаково розмита та пласка). Навіть ті ж вище вихвалені персонажі потребують серйозних допрацювань. Часто одяг провалюється в текстури, анімація виглядає неправдоподібно, а при сильному масштабуванні розумієш, що ці деталізовані личка – справжня “халтура“, яка навіть при несуттєвій зміні ракурса катастрофічно псується.
І тут не просто зрозуміти логіку знімальної групи, адже усі ці графічні просадки можна було б виправити ще за кілька місяців детального корегування, в результаті чого вийшов би мультфільм з картинкою, до якої було б геть не так просто придертись. Так куди спішити?
Сюжет
Але все ж про недопрацьовану картинку можна було б забути, якби тут був сюжет… Але ні, цей момент пан Манук Депоян просрав як ніщо інше. Історія мультфільму просто… ну ні риба, ні м’яса, просто НІ ДО ЧОГО, абсолютно ні про що та ні з чим. В основі сюжету пригоди хлопчика Микити, сина легендарного воїна – Кирила Кожум’яки, якому доводиться виживати в… та чорт, забув як наз
Я, звісно, розумію, що “Микита Кожум’яка” – мультфільм, розрахований на дитячу аудиторію, але це ніколи не було приводом робити дитячі мультфільми зовсім без логіки і сюжету, та й… кохання між білкою та говорячим кажаном, серйозно?
А ще мультфільм після 30-ти хвилин зовсім перестає бути цікавим (його навіть не рятує той кажан, який самотужки витягував всю першу половину фільму, всі інші герої абсолютно не цікаві), і в тебе все знову й знову пробігає думка: “Ну швидше б вже це закінчилось”, ти навіть не хочеш бачити фінальної бійки з драконом, адже впевнений, що вона буде із:
1 – величезною кількістю графічних галюнів та ріжучих очі недопрацювань;
2 – купою фейспалмів, нецікавих та недолугих моментів, і що перше, що друге, врешті-решт таки сталось.
Висновки
Однак як би там не було, але “Микита Кожум’яка” – сміливий та великий крок в українському кінематографі, даний мультфільм все ж знову дав надію на те, що українці можуть робити “хороше кіно світового рівня”, як казав сам Петро Порошенко, але тут явно не обійтись без великого бюджету, і гроші, виділені державою на мульт аж ніяк не були просрані даремно.
Побаченим ми задоволені й будемо чекати на обіцяне продовження мультфільму, в якому, цілком можливо, буде і цікавий сюжет, і допрацьована картинка.