Франшиза «Форсаж» вже давно відійшла від концепції стріт-рейсінгу, та й взагалі гонок, і стала запаморочливим екшеном, з тюнінгованими тарантайками, напівоголеними дівчатами, безжалісними бійками, нереальними трюками, шаленою зйомкою і все це приправлено зірковими акторами. До касту останніх, до речі, додався головний антагоніст Стетхем, Курт Рассел, Тоні Джа та Ронда Роуси (зірка реслінгу).
– Чув ти відвідав допрем’єрний показ «Форсаж 7», як там кінчик?
– Сьома картина – це найепічніша з усіх частин «Форсажу». Вона по суті стала завершенням першої сторінки, або ж навіть цілого тому, історії про стріт-рейсінг, поліцію та родину. For Paul. Я, як і багато моїх однолітків, виросли на фільмах «Форсаж». Ностальгія. За 14 років свого існування ця франшиза стала невід’ємною частиною голлівудської культури.
– Ну то зрозуміло, сам виріс на ньому. А що ж такого епічного в останній частині?
– Справа в тому, що цього разу «гоночна родина» Торетто не буде працювати на когось щось спіймати чергового «бензо-голового» маніяка, а сама стане мішенню наступного антагоніста Стетхема.
– Як він, до речі?
– На відміну від більшості інших поганців франшизи, як то Коул Хаузер (Подвійний форсаж), Жоакім ді Алвейда (Форсаж 5) та Люк Еванс (Форсаж 6), персонажі яких було розкрито, антагоніст останньої частини навпаки виглядає надто карикатурно. Напевно велика кількість героїв картина не дозволила режисерові виділити хоча б 5 хвилин, для розкриття образу Стетхему, через що про нього можна сказати лише… «ну, він тут зіграв поганця».. от і все. Натомість акторська гра інших героїв картини змушує повірити в те, що вони це пережили, на відміну від самих подій, що відбуваються на екрані.
– Але у них завше було безліч нереального в кадрі, за це ми їх і любимо.
–
– Ти зазначив Dodge Charger, це мабуть тачка Домініка Торетто, здається саме він був адептом масл-карів у фільмі?
– Каскад автомобілів, що промайнув перед очима за дві години вражає. Тут вам і ліванський Lykan HyperSport, який був випущений у кількості семи штук по ціні три з половиною мільйони доларів, і останній McLaren, і мій улюблений, найбільш патріотичний автомобіль в світі, з тризубом на носі, Maserati Ghibli. А, ну і звичайно, ціла низка Dodge Charger-ів різних років випуску і комплектації, на яких колесив герой Віна Дизеля.
– Тож, чи вартий цей фільм перегляду?
– Без сумніву, це один з кращих блокбастерів, екшенів, бойовиків, приправлених бензином з високим октановим числом, спокусливими дівчатами та їх формами, бійками, трюками та улюбленими новими і старими акторами. Ностальгічно і зі сльозами на очах, я мушу визнати, що ціла епоха, яка виросла на Браяні О’Конері, у виконанні Пола Уокера, що бореться з несправедливістю за кермом свого чотирьох колісного коня, щойно закінчилася (а за відчуттями промайнула наче за секунду). Для нас з вами, Пол Уокер завжди буде живим.
https://www.youtube.com/watch?v=9tB7ezM2TN8&list=PLzGWkUxWynPsY5Bcpe_eEMdo9OVYyCDAu&index=1