Давно вже я не підсаджувався на серіальчики. Справа в тому, що серіали – це напів-кінематограф, розтягнутий сюжет, набридливі персонажі, очікувані сценарні кроки, але не цього разу. Серіал «Шибайголова» – це не серіал, це захопливий фільм, насолодитися яким нам дають в комфорті наших осель (а не в кінотеатрах), протягом 13 годин (а не 2-3 годин, як звичайними фільмами) через 13 частин цієї картини. Щоб огляд цьогорічного «Шибайголови» (серіал, 2015) вийшов більш об’єктивним, давайте разом розберемо його по складовим частинам.
Фабула серіалу «Шибайголова»
Акторський склад
Звісно, що серіал не можна побудувати на протистоянні лише двох героїв, тому варто розказати про його помічників і справжніх друзів – Нельсона Фоггі (Елден Хенсон) та Карен Пейдж (Дебора Енн Уолл). Всі виглядали дуже правдоподібно на своїх місцях. Інший акторський склад, як то хоробрий журналіст Бен Уріх (Вонді Куртіс-Холл), чуттєва і сильна медсестра Клер Темпл (Розаріо Доусон), харизматичний «рахівник» переступного клану Фіска – Ліланд Ослі (Боб Гантон), справжній друг і розумний помічник Фіска – Джеймс Уеслі (Тобі Мур).
Всі вище зазначені персонажі серіалу (навіть краще сказати, абсолютно всі персонажі цього розтягнутого фільму) по справжньому живі, і кожному ти віриш до останньої краплі. Шибайголова – серіал, де немає 100% злих чи добрих людей, і цим він приваблює. У кожного є свої скелети в шафі і за кожним таким скелетом цікаво спостерігати і, відповідно, переживати за нього.
Сюжет
Сюжет серіалу непоганий, але стає досить очікуваним під кінець. Якщо подивитися загальну картину, то в принципі все достатньо просто. Видно, що сценаристи бачили кінець, точку апофеозу. Але (як і завжди є «але») деталі. Не можна сказати, що кожна серія про щось. Так у них є назва і щось відбувається, але все йде так як і треба. Давненько вже ми не бачили такого плавного оповідання. Все йде досить повільно, але одночасно цікаво, захопливо, повільно розкриваючи загальний сценарій. В серіалі не має жодного не потрібного діалогу, не потрібних персонажів, помилок і ляпів, не потрібних сцен бійок. Все що є в серіалі, необхідно для загальної картини. Весь сценарій досить непоганий, простий, але все ж таки з нього зробили справжню цукерку.
По завершенню перегляду серіалу варто сказати велике спасибі сценаристам за те, що ми пережили з Уілсоном Фіскм більше, якому співчуваєш більш, ніж головному героєві до останніх сцен. Його реально шкода. Це як треба так розкрити персонажа, що б ми співчували монстру … просто немає слів.
Атмосфера
Атмосфера серіалу нагадує фільми Девіда Фінчера, Тіма Бертона і Крістофера Нолана одночасно. Похмурі кольори, які змінюються лише в моменти, коли нас повертають у минуле героїв. Тихо грає музика і панорами «Пекельної Кухні», як то темні стіни з яких стікає вода, склади, мусор і бруд – викликають справжнє естетичне задоволення. Лиходії не володіють понад-здібностями, вони такі ж прості люди, як і ми всі. Російська мафія (чортихається так, що дітей краще не підпускати навіть на кілометр до місця перегляду серіалу), азіатські підпільні підприємства, торгівля наркотиками – все це існує насправді і не є вигадкою з коміксів Marvel. Головний герой загоює рани чи не після кожної зустрічі з ворогами, а його понівечений оголений торс займає стільки ж хронометражу, скільки ми бачимо його в краватці під час розплутування юридичних справ.
Окреме спасибі творцям серіалу за рейтинг R = це дало нам набагато більше «смачненького». Бійки поставлені надреалістично, так що навіть зачаровують. Хрускіт кісток віддається імпульсом у реальний світ, а, наприклад, потужні удари виглядають по справжньому потужно. Ну і, звичайно, як же не згадати 5-хвилинну бійку, яку зняли наче одним кадром (як же тут не згадати оскароносну операторську роботу і роботу відеомонтажерів фільму «Бьордмен», який ніби цілком і повністю зняли єдиним кадром).
Недоліки
Їх важко умістити в логічну розповідь про ті чи інші аспекти серіалу, тому ось вам список недоліків серіалу «Шибайголова»:
- Попри шикарно вибудовані сцени бійок, варто відзначити, що їх було трішки замало. Та й раз через раз проскакували удари в повітря.
- Новий костюм Шибайголови на порядок гірший за той, який носив Афлек у фільмі.
- Можна помітити деяку картонність другорядних героїв серіалу, але їх плаксиві історії, напевно, просто притримали для наступних сезонів.
Висновок
Загалом, «Шибайголова» – це якісний серіал, навіть краще сказати фільм, який творили з любов’ю, ставлячи за мету вдовольнити нас, глядачів, а не намагаючись «зрубати більше бабла». Будемо сподіватися, що інші «Захисники», про появу яких повідомили керівництво Marvel минулого тижня, також не підкачають. А цей надуспішний плід співпраці Marvel і Netflix принесе нам ще чимало приємних «плюшек».