NASA опублікувало перші світлини Великої червоної плями на Юпітері

Міжнародне аерокосмічне агентство NASA опублікувало перші наближені світлини гігантського атмосферного вихору на Юпітері, так званого Великої червоної плями. Фотографії були отримані зондом «Юнона» (Juno) під час прольоту над плямою 10 липня 2017 року.

Велика червона пляма є зоною високого тиску розміром 12-14 тисяч кілометрів в ширину і 24-40 тисяч кілометрів в довжину, яка переміщається паралельно до екватора Юпітера. Вперше воно було відкрито інженером Джованні Кассіні в 1665 році. Як і колір, діаметр ділянки постійно змінюється: за минулі 100 років він зменшився майже вдвічі і, тим не менш, залишився найбільшим атмосферним вихором в Сонячній системі. Газ в плямі обертається проти годинникової стрілки, швидкість вітру усередині перевищує 500 кілометрів на годину. Передбачається, що склад цієї області відповідає тропосферним хмарам планети, що включає в себе воду і аміак.

До польоту «Вояджер» вважалося, що Велика червона пляма складається з твердої речовини. Раніше спостереження газового гіганта слідом за «Галілео», який знаходився на його орбіті в 1995-2003 роках, продовжила «Юнона». Апарат був запущений в 2011 році і через п’ять років зблизився з планетою. Останні дані станція отримала в рамках шостого з початку місії перійовія. Приблизно в 3:55 за київським часом вона максимально скоротила відстань до хмар Юпітера (близько 3,5 тисячі кілометрів) і через 11,5 хвилини минула антициклон. Результати вимірювань, зроблених за допомогою устаткування для реєстрації електромагнітного випромінювання в різних діапазонах, будуть представлені пізніше.

Всього апарат повинен зробити 37 обертів навколо планети. Після зближення він повинен був перейти на більш короткі 14-денні орбіти (з 53,4-денних), проте маневр скасували через несправність в клапанах двигуна. На думку фахівців з NASA, відмова від переходу має переваги: ??так, він дозволить оцінити взаємодію зовнішньої магнітосфери газового гіганта з сонячним вітром, а також заощадить ресурс станції, яка після скорочення орбіти виявилася б в радіаційному поясі. Зараз наукові прилади «Юнони» працюють на повну. На довгих орбітах вона залишиться щонайменше до липня 2018 року – і до цього терміну планується завершити 12 обльотів планети.

Метою місії заявлено дослідження походження, атмосфери та інших особливостей Юпітера. Для спостережень станція оснащена вісьмома науковими приладами, включаючи мікрохвильовий радіометр і триколірну камеру JunoCam з 2-мегапіксельним сенсором. Живлення апарату забезпечують сонячні батареї. За час роботи «Юнона» вже встановила ряд рекордів, у тому числі по віддаленості польоту на фотоелементах і швидкості переходу на орбіту (57,9 кілометра в секунду). Раніше станція зробила найдетальніші світлини полюсів планети і одного з восьми ураганів, що вирують на ній. Варто відзначити, що крім Юпітера гігантські антициклони також існують на Нептуні і Сатурні.

Джерело: NASA