Головна » Технології / Статті » Як війна в Україні впливає на науку?

Попри те, що війна в Україні триває з 2014 року, коли росія окупувала Крим та території на сході, найбільшу увагу світу привернуло повномасштабне вторгнення. Саме з лютого 2022 року деякі країни та їхні жителі вперше дізналися про таку країну як Україна. Не секрет, що війна в Україні впливає на весь світ, який наче павутиння, має звʼязок між країнами в різних галузях.




Рано-вранці 24 лютого 2022 року, росія, наслідуючи нацистську Німеччину, атакувала Україну. Це повномасштабне вторгнення вважається одним із найбільших «військових конфліктів» у новітній європейській історії. Багато хто повідомляє про вплив на економіку, соціальну демографію та міжнародні відносини, але як наука та академічні кола поводяться в агонії війни?

Війна в Україні та її вплив на науку

1. росія атакувала Україну

Напад на дослідницьку інфраструктуру в Україні є руйнівним. Приблизно 27% будівель пошкоджено або зруйновано. Провідні науково-дослідні центри країни, як-от Харківський фізико-технічний інститут чи найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль, у руїнах. Хоча більшість дослідницьких центрів продовжують працювати, багато з них не працюють. На тлі постійних відключень електроенергії та збоїв, різке скорочення коштів на дослідження (до 50%) скоротило наукову активність у країні. На відновлення спрямовано багато зусиль, але поки неясно, якою мірою вдасться повернутися до повноцінної роботи.

2. Україна залучає науковців

У міру того, як кошти на дослідження були переспрямовані на військові потреби, вчені змінили свій напрямок. Військовий стан та загальна мобілізація залучили дослідників-чоловіків, що особливо мають військовий досвід і мають вік від 18 до 60 років.

Жінки були звільнені до липня 2022 року. Ті, хто має вчені ступені в галузі хімії, біології та телекомунікацій, мали стати на військовий облік. Як для чоловіків, так і для жінок-дослідників, ці вимоги означали перебування в країні до кінця року.

3. Західні лідери блокують росію

Рік тому вчені та інститути по всьому світу негайно виступили проти російської ескалації. Росіянам висунули так званий «науковий бойкот».

Єврокомісія погодилася припинити виплати російським учасникам та не продовжувати контрактні угоди для Horizon Europe («Горизонт Європа» – запланована 7-річна науково-дослідна програма Європейського Союзу).

Програму Сколтеха (Сколківський інститут науки і технологій, або Сколтех, – приватний інститут у москві, росія) вартістю 300 мільйонів доларів, очолювану Массачусетським технологічним інститутом, розпустили через день після початку війни, і в майбутньому її відновлення не передбачається. Різні уряди та дослідницькі ради в Європейському союзі заморозили співробітництво та не заохочували співпрацю з російськими установами.

Європейська організація ядерних досліджень (CERN) заборонила російських спостерігачів і звільнить майже 8% своїх співробітників – близько 1000 російських вчених, коли термін дії контрактів закінчиться наприкінці цього року.

Видавці журналів у всьому світі запровадили деякі власні санкції проти російських установ та вчених у звʼязку з цим бойкотом. Вони варіюються від заборони на подання російських рукописів (Elsevier’s Journal of Molecular Structure) до очищення журнальних індексів російських статей та авторів.

4. росія віддаляється від Заходу

У відповідь на введені проти російської економіки санкції, росія припиняє продаж природного газу більшій частині Європи. Проти країни-агресорки вже ввели 10 пакетів санкцій, які певною мірою руйнують її економіку та зачіпають інші галузі.

Санкції ускладнюють і подальшу співпрацю довоєнних проектів із росією. У результаті виникають питання, як ці обмеження можуть вплинути на російську науку.

На даний момент це залишається відносно невідомим, хоча є деякі припущення. Молоді вчені, багатьом з яких заборонено брати участь у міжнародних конференціях та зустрічах, можуть шукати роботу чи можливості в іншому місці для розвитку своєї карʼєри. Припускається, що може статися ефект «відпливу мізків», подібний до академічних наслідків розпаду радянського союзу в 1990-х роках.

Як росія братиме участь у довоєнних міжнародних наукових колабораціях, поки що невідомо. Наразі, низка довоєнних проектів припинена. Усі ці сценарії малюють тривожну картину про перебіг досліджень. Є ознаки того, що російська наукова співпраця, можливо, вже зміщується на схід.

5. Нові будинки для українських науковців

Знайти підтримку для українців, які емігрують із зони війни, складно, але можливо. Хоча багато українських вчених залишаються в країні, намагаючись упоратися зі складною ситуацією, близько 6000 людей зараз живуть за кордоном.

Більшість українських емігрантів перебувають у Польщі та Німеччині. Деякі вчені продовжують працювати віддалено, підтримуючи проекти у своїх установах або нові дослідження, які вони розпочали після переїзду.

Ці історії успіху стали результатом роботи низки спеціальних організацій, які допомагають дослідникам продовжувати роботу в рамках європейської співпраці. Такі групи допомагають студентам та дослідникам знаходити нові можливості по всій Європі.

6. Міжнародна розбудова української науки

Різні науково-дослідницькі установи також надали підтримку виживанню та відновленню науки в Україні. Найбільша наукова премія, Премія за прорив, нещодавно пожертвувала 3 мільйони доларів на фінансування дослідницьких програм та зусиль з реконструкції. Федеральні дослідницькі ради, такі як у Нідерландах та Швейцарії, також мають програми офіційної підтримки звільнених вчених та дослідників. А Європейський Союз вивчає нові схеми фінансування, які можуть перерозподілити майже 320 мільярдів заморожених федеральних резервів росії.

Немає консенсусу щодо бойкоту

У той час як західні країни майже одностайні у своєму засудженні війни, міжнародне наукове співтовариство не повністю згідне з бойкотом науки. Словом, як і спортивне товариство, музичне, кіно тощо. Тому, росіяни й надалі дозволяють собі розповсюджувати свою пропаганду у країнах Європи.

Деякі вчені стверджують, що виняток російських учених, особливо тих, хто заявляв про свою зневагу до війни, є покаранням не повʼязаних між собою осіб. Це, нібито, руйнує переваги міжнародного наукового обміну. Інші, особливо у країнах, економічно залежних від росії, мовчали або навіть підтримували війну.

Легко зрозуміти, як війна ускладнює багато аспектів глобальної дослідницької екосистеми. Як розвиватимуться події за рік, залишається загадкою. Але одне можна сказати напевно: наука адаптується і розвивається навіть у похмурі часи.

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Поділитися:
Правила коментування

Вітаємо Вас на сайті Pingvin Pro. Ми докладаємо всіх зусиль, аби переконатися, що коментарі наших статей вільні від тролінгу, спаму та образ. Саме тому, на нашому сайті включена премодерація коментарів. Будь ласка, ознайомтеся з кількома правилами коментування.

  1. Перш за все, коментування відбувається через сторонній сервіс Disqus. Модератори сайту не несуть відповідальність за дії сервісу.
  2. На сайті ввімкнена премодерація. Тому ваш коментар може з’явитися не одразу. Нам теж інколи треба спати.
  3. Будьте ввічливими – ми не заохочуємо на сайті грубість та образи. Пам’ятайте, що слова мають вплив на людей! Саме тому, модератори сайту залишають за собою право не публікувати той чи інший коментар.
  4. Будь-які образи, відкриті чи завуальовані, у бік команди сайту, конкретного автора чи інших коментаторів, одразу видаляються. Агресивний коментатор може бути забанений без попереджень і пояснень з боку адміністрації сайту.
  5. Якщо вас забанили – на це були причини. Ми не пояснюємо причин ані тут, ані через інші канали зв’язку з редакторами сайту.
  6. Коментарі, які містять посилання на сторонні сайти чи ресурси можуть бути видалені без попереджень. Ми не рекламний майданчик для інших ресурсів.
  7. Якщо Ви виявили коментар, який порушує правила нашого сайту, обов’язково позначте його як спам – модератори цінують Вашу підтримку.

Підтримати сайт

Buy Me a Coffee

Останні статті

Статті

Як прибрати російськомовний контент з Instagram?

Соціальні мережі – це потужний інструмент впливу на людей різного віку. Зовсім не секрет, що через російськомовний контент в Instagram та інших медіаплатформах розповсюджується пропаганда про чутливі теми, зокрема і про війну в Україні. Ось наприклад Pingvin Pro писав статтю «Як соцмережі та месенджери допомагають російській пропаганді?». Та попри те, що платформи все ж намагаються, […]


Статті

Чи зможуть Telegram Stories завоювати аудиторію?

Нещодавно у месенджері Телеграм запустили, дуже відому з інших соцмереж, функцію Telegram Stories. Це короткі розповіді у вигляді відео або картинок, які мають певну цінність для аудиторії. Найбільш популярними історії є в Instagram – саме там найкраще розвинутий так званий сторітелінг. Тож, цікаво чи «приживуться» Telegram Stories? Підписуйтесь на наш Telegram-канал Telegram: як видалити небажані […]


Останні новини

Новини

ASUS представила MGX-сервери для центрів обробки даних

Компанія ASUS представила власні серверні рішення на міжнародній конференції NVIDIA GTC, присвяченій технологіям штучного інтелекту. На GTC 2024 представлено новітні GPU-сервери ASUS ESC NM1-E1 і ESC NM2-E1 на основі еталонної модульної архітектури NVIDIA MGX. Вони пришвидшують суперкомпʼютерні обчислення завдань штучного інтелекту. Підписуйтесь на наш Telegram-канал Щоб задовольнити попит, що зростає, на рішення для генеративного ШІ, […]


Новини

Чат-бот Буду мамою отримав «антикорупційний» розділ

Спостереження вагітності і медична допомога при пологах є пріоритетними медичними послугами. За кожен місяць ведення вагітності однієї пацієнтки в амбулаторних умовах медичні заклади отримують від держави 786 ₴. А за пологи – щонайменше 15 137 ₴. Попри це, українці продовжують платити за обстеження та аналізи, гарантовані державою. За даними опитування БФ «280 днів» серед жінок, […]


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: