Як війна в Україні впливає на науку?

Попри те, що війна в Україні триває з 2014 року, коли росія окупувала Крим та території на сході, найбільшу увагу світу привернуло повномасштабне вторгнення. Саме з лютого 2022 року деякі країни та їхні жителі вперше дізналися про таку країну як Україна. Не секрет, що війна в Україні впливає на весь світ, який наче павутиння, має звʼязок між країнами в різних галузях.

• Російські нацисти відкрито закликають до геноциду українців!
• Ми поспілкувалися з ChatGPT і ось, що ми дізналися у нього
• Іранські безпілотники Shahed спеціально модифікують для ударів по критичній інфраструктурі України

Рано-вранці 24 лютого 2022 року, росія, наслідуючи нацистську Німеччину, атакувала Україну. Це повномасштабне вторгнення вважається одним із найбільших «військових конфліктів» у новітній європейській історії. Багато хто повідомляє про вплив на економіку, соціальну демографію та міжнародні відносини, але як наука та академічні кола поводяться в агонії війни?

Війна в Україні та її вплив на науку

1. росія атакувала Україну

Напад на дослідницьку інфраструктуру в Україні є руйнівним. Приблизно 27% будівель пошкоджено або зруйновано. Провідні науково-дослідні центри країни, як-от Харківський фізико-технічний інститут чи найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль, у руїнах. Хоча більшість дослідницьких центрів продовжують працювати, багато з них не працюють. На тлі постійних відключень електроенергії та збоїв, різке скорочення коштів на дослідження (до 50%) скоротило наукову активність у країні. На відновлення спрямовано багато зусиль, але поки неясно, якою мірою вдасться повернутися до повноцінної роботи.

2. Україна залучає науковців

У міру того, як кошти на дослідження були переспрямовані на військові потреби, вчені змінили свій напрямок. Військовий стан та загальна мобілізація залучили дослідників-чоловіків, що особливо мають військовий досвід і мають вік від 18 до 60 років.

Жінки були звільнені до липня 2022 року. Ті, хто має вчені ступені в галузі хімії, біології та телекомунікацій, мали стати на військовий облік. Як для чоловіків, так і для жінок-дослідників, ці вимоги означали перебування в країні до кінця року.

3. Західні лідери блокують росію

Рік тому вчені та інститути по всьому світу негайно виступили проти російської ескалації. Росіянам висунули так званий «науковий бойкот».

Єврокомісія погодилася припинити виплати російським учасникам та не продовжувати контрактні угоди для Horizon Europe («Горизонт Європа» – запланована 7-річна науково-дослідна програма Європейського Союзу).

Програму Сколтеха (Сколківський інститут науки і технологій, або Сколтех, – приватний інститут у москві, росія) вартістю 300 мільйонів доларів, очолювану Массачусетським технологічним інститутом, розпустили через день після початку війни, і в майбутньому її відновлення не передбачається. Різні уряди та дослідницькі ради в Європейському союзі заморозили співробітництво та не заохочували співпрацю з російськими установами.

Європейська організація ядерних досліджень (CERN) заборонила російських спостерігачів і звільнить майже 8% своїх співробітників – близько 1000 російських вчених, коли термін дії контрактів закінчиться наприкінці цього року.

Видавці журналів у всьому світі запровадили деякі власні санкції проти російських установ та вчених у звʼязку з цим бойкотом. Вони варіюються від заборони на подання російських рукописів (Elsevier’s Journal of Molecular Structure) до очищення журнальних індексів російських статей та авторів.

4. росія віддаляється від Заходу

У відповідь на введені проти російської економіки санкції, росія припиняє продаж природного газу більшій частині Європи. Проти країни-агресорки вже ввели 10 пакетів санкцій, які певною мірою руйнують її економіку та зачіпають інші галузі.

Санкції ускладнюють і подальшу співпрацю довоєнних проектів із росією. У результаті виникають питання, як ці обмеження можуть вплинути на російську науку.

На даний момент це залишається відносно невідомим, хоча є деякі припущення. Молоді вчені, багатьом з яких заборонено брати участь у міжнародних конференціях та зустрічах, можуть шукати роботу чи можливості в іншому місці для розвитку своєї карʼєри. Припускається, що може статися ефект «відпливу мізків», подібний до академічних наслідків розпаду радянського союзу в 1990-х роках.

Як росія братиме участь у довоєнних міжнародних наукових колабораціях, поки що невідомо. Наразі, низка довоєнних проектів припинена. Усі ці сценарії малюють тривожну картину про перебіг досліджень. Є ознаки того, що російська наукова співпраця, можливо, вже зміщується на схід.

5. Нові будинки для українських науковців

Знайти підтримку для українців, які емігрують із зони війни, складно, але можливо. Хоча багато українських вчених залишаються в країні, намагаючись упоратися зі складною ситуацією, близько 6000 людей зараз живуть за кордоном.

Більшість українських емігрантів перебувають у Польщі та Німеччині. Деякі вчені продовжують працювати віддалено, підтримуючи проекти у своїх установах або нові дослідження, які вони розпочали після переїзду.

Ці історії успіху стали результатом роботи низки спеціальних організацій, які допомагають дослідникам продовжувати роботу в рамках європейської співпраці. Такі групи допомагають студентам та дослідникам знаходити нові можливості по всій Європі.

6. Міжнародна розбудова української науки

Різні науково-дослідницькі установи також надали підтримку виживанню та відновленню науки в Україні. Найбільша наукова премія, Премія за прорив, нещодавно пожертвувала 3 мільйони доларів на фінансування дослідницьких програм та зусиль з реконструкції. Федеральні дослідницькі ради, такі як у Нідерландах та Швейцарії, також мають програми офіційної підтримки звільнених вчених та дослідників. А Європейський Союз вивчає нові схеми фінансування, які можуть перерозподілити майже 320 мільярдів заморожених федеральних резервів росії.

Немає консенсусу щодо бойкоту

У той час як західні країни майже одностайні у своєму засудженні війни, міжнародне наукове співтовариство не повністю згідне з бойкотом науки. Словом, як і спортивне товариство, музичне, кіно тощо. Тому, росіяни й надалі дозволяють собі розповсюджувати свою пропаганду у країнах Європи.

Деякі вчені стверджують, що виняток російських учених, особливо тих, хто заявляв про свою зневагу до війни, є покаранням не повʼязаних між собою осіб. Це, нібито, руйнує переваги міжнародного наукового обміну. Інші, особливо у країнах, економічно залежних від росії, мовчали або навіть підтримували війну.

Легко зрозуміти, як війна ускладнює багато аспектів глобальної дослідницької екосистеми. Як розвиватимуться події за рік, залишається загадкою. Але одне можна сказати напевно: наука адаптується і розвивається навіть у похмурі часи.