Kantar TNS опублікував дані щодо мовної ситуації в Україні

Kantar TNS сьогодні опублікував цікаву статтю з власними дослідження на тему мовної ситуації в Україні. Kantar TNS Online Track – проект, започаткований у 2014 році за ініціативи та фінансування Kantar Україна для щомісячного вимірювання та аналізу громадської думки щодо головних подій України. Отримані дані на регулярній основі забезпечують інформацією виробників, медіа та різні інститути країни. Опитування репрезентує міське населення України, яке користується інтернетом, у віці 18-55 років за статтю, віком, типом населеного пункту, регіоном (проникнення інтернету в цій групі – 84%). Обсяг вибірки 1000 респондентів.

Володіння мовами

Більшість українців вважають рідною українську мову та підтримують її статус як єдиної державної, хоча в повсякденному житті є здебільшого білінгвами. Про це свідчать дані травневої хвилі даних Kantar TNS Online Track. Для більшості опитаних рідною є українська мова (63%), російську вважають рідною третина респондентів (35%). Окрім рідної, українці знають також англійську (70%), російську (63%), українську (36%) та польську мови (24%).

Респонденти оцінили, якими з мов (крім рідної) вони володіють настільки, щоб підтримати розмову, зрозуміти новини на радіо чи телебаченні, читати газети та журнали, спілкуватися в Інтернеті. Виявилося, що знання російської й української мови є рівномірним та дозволяє використовувати їх у різних напрямках. Цікаво, що англійську мову значно впевненіше використовують для спілкування в Інтернеті. Знання польської частіше вистачає, щоб розуміти новини на радіо чи телебаченні.

Респонденти оцінюють своє знання української та російської мов на рівні вище середнього (середня оцінка 7.4 для обох мов), англійської – на рівні нижче середнього (середня оцінка 3.7).

Мова спілкування

Вдома та на роботі українці однаково часто використовують російську і українську мови, тоді як російська переважає у спілкуванні з друзями та в інтернеті. Вдома та в родинному колі приблизно однакова частина респондентів зазвичай спілкуються російською та українською мовами (по 49%). Українська мова домінує у сфері формального спілкування – в навчальних закладах (53%), тоді як російська переважає у неформальному спілкуванні – з друзями, знайомими (52%) та в інтернеті (56%). Очікувано, що українську мову частіше використовують на Заході та в Центрі, а також у малих населених пунктах, тоді як російська є більш поширеною на Сході та Півдні, а також у великих містах. Цікавим є віковий розподіл відповідей: українська мова виявилася найбільш популярною серед молоді.

Значущі мови

Найбільш корисною для особистого розвитку мовою (без урахування рідної) респонденти визнали англійську (90%). За нею розмістилися українська (17%), російська (16%), німецька (16%) та польська мови (12%). Переважна більшість респондентів вважають, що у школі, крім української, слід вивчати англійську мову (95%). На другому місці – російська (31%) та німецька (24%) мови, на третьому – польська та французька (по 11%).

Мотиви вивчення нових мов

Вивчати нові мови респондентів спонукає передусім робота з відрядженнями за кордон (56%), спілкування з людьми з інших країн і культур (55%) та подорожі за кордон (53%). Менше до вивчення нових мов опитаних мотивує перспектива отримання кращої роботи в Україні (37%), навчання за кордоном (22%) та робота в іншій країні (20%). Найслабшими мотивами виявилися відчуття себе європейцем (12%) та особисте задоволення (11%).

Модель співіснування

За останні п’ять років відбулося суттєве зростання підтримки статусу української мови як єдиної державної і офіційної мови: якщо у травні 2014 року таку підтримку демонструють третина респондентів (34%), то у травні поточного року – більшість опитаних (65%). Водночас значуще зменшилася частка тих, хто вважають, що і українська, і російська мови мають бути державними мовами в Україні (18%), та тих, хто позитивно ставляться до надання російській мові офіційного статусу у деяких регіонах України (15%).

Однак, регіональні відмінності у відповідях збереглися. Найбільш активну підтримку статусу української мови як єдиної державної продовжує демонструвати Західний регіон (87%). Прихильники проголошення в Україні двох державних мов, як і раніше, зосереджені на Півдні та Сході (34% та 27% відповідно). Натомість вікові відмінності у відповідях вже не є значущими.

Ставлення до закону про мову

Близько половини респондентів позитивно ставляться до нового закону про мову (42%), негативне ставлення виявили п’ята частина опитаних (23%), приблизно ще стільки ж – нейтрально ставляться (21%). Не змогли відповісти 14% опитаних. Більшість респондентів вважають, що новий закон про мову сприяє розвитку української мови (39%). П’ята частина респондентів вважають, що новий закон про мову не вплине на використання мов в Україні (21%). На думку 17% опитаних, новий закон про мову утискає права людей, які спілкуються не українською, а іншими мовами. Причиною для суперечок і конфліктів новий закон про мову вважають 14% респондентів. Не змогли відповісти 9% опитаних.

Регіональні відмінності у відповідях респондентів є такими: на Заході до нового закону про мову ставляться позитивно (61%), а на Сході та Півдні – негативно (34% та 32% відповідно). На Заході значущо частіше порівняно з вибіркою в цілому вважають новий закон про мову сприятливим для розвитку української мови (55%), тоді як на Півдні та Сході більш поширені побоювання щодо утисків прав тих, хто спілкуються не українською мовою (26% та 25% відповідно).