Марсохід Curiosity працює на “червоній планеті” вже близько п’яти років. І це є найдосконаліший, великий і складний планетохід, коли-небудь створений і відправлений людьми до іншої планети. Вчені постійно аналізують, надсилають знімки і дані, вибираючи наступну мету досліджень та напрямок. Досконала система навігації Curiosity дозволяє йому частково брати на себе завдання з аналізу навколишнього оточення, перешкод і стану ґрунту, рухаючись більш-менш самостійно. Однак, віднедавна він став братися і за вибір нових цілей для наукової роботи.
AEGIS у планетоході Curiosity
Вчені, що працюють із Curiosity, оновили його бортове програмне забезпечення. Тепер замість того, щоб втрачати дорогоцінні години на отримання інструкцій із Землі, марсохід може покластися на свої власні «мізки». Для цього в його комп’ютер було завантажено спеціальне доповнення до програмного забезпечення – система AEGIS (Autonomous Exploration for Gathering Increased Science – «Автономне дослідження для прискорення збору наукових даних»). Про нього Реймонд Френціс (Raymond Francis) і його колеги з Лабораторії реактивного руху NASA, а також Франції і Данії, повідомляють в журналі Science Robotics.
Марсохід Curiosity
За словами розробників, AEGIS була раніше випробувана на марсоході Opportunity, а тепер лише адаптована для нового планетохода. У години, коли поточні завдання виконані, а новий сеанс зв’язку із Землею очікується ще нескоро, система включає в Curiosity «робота-вченого». AEGIS дозволяє апарату озирнутися за допомогою бортових камер, за допомогою штучного інтелекту вибрати відповідну мету, а потім використовувати інструмент ChemCam, який обстрілює короткими, але потужними лазерними імпульсами, і проаналізує склад плазми. Як тільки зв’язок із Землею з’явиться, ці дані відправляються вченим на Землю.
За словами Реймонда Френсіса і його колег, раніше, коли Curiosity діяв випадковим чином. Він потрапляв в оголені від пилу породи лише в 24% випадків. Завдяки AEGIS, цей рівень досяг 94%. І це дійсно прискорює збір наукових даних про “червону планету”.