Однією з проблем для вчених є збір достатньої кількості даних, щоб зрозуміти складну метереологічну систему, яка охоплює всю нашу планету. Атмосферні зміни в одному місці можуть дуже вплинути на клімат у віддалених регіонах. Дослідникам, які працюють у визначеному місці, важко отримати всю необхідну інформацію, щоб зробити висновок про погодні умови. Тому, японський вчений з Інституту промислових наук Токійського університету Японії придумав, як можна зібрати більше даних. Доктор Ноам Девід (Dr. Noam David) пропонує використовувати смартфони та пристрої IoT (Internet of Things) для збору даних про атмосферні умови.
Спеціалізовані прибори для дослідження атмосфери, які збирають дані про температуру та вологість, доволі дорогі і їх дуже мало. Ці інструменти містять системи дистанційного зондування та інструменти на рівні землі, які високоточні. Однак, вони охоплюють лише невелику географічну область та супутники, які можуть збирати дані про більші території, але їм бракує точності.
IoT створили неформальну мережу датчиків
З іншого боку, пристрої IoT стали настільки розповсюдженим явищем, що вони створюють неформальну мережу датчиків по всьому світу. Наприклад, камери спостереження, які можна використовувати для спостереження за дрібними часточками в атмосфері. Або ж, швидкість автомобільних двірників можна використовувати для вимірювання інтенсивності зливи. Таким чином, сучасні автомобілі, які реєструють дані про все, зокрема швидкість двірників, можуть бути використані для вимірювання кількості опадів у певному районі.
Крім цих пристроїв, вчений пропонує використовувати краудсорсингові звіти про погодні умови. Смартфони оснащені датчиками, які можуть збирати дані про темепературу повітря, атмосферний тис та атмосферні припливи. Ці дані, користувачі можуть добровільно надавати через різні соціальні платформи, на кшталт Twitter. Або ж люди можуть робити фотографії на смартфони для моніторингу якості повітря.
Такий підхід має кілька переваг. Це не лише дешево для реалізації, але також підвищує обізнаність та зацікавлення людей до атмосферної науки. Іншими словами, вчені зможуть отримати дані з усього світу, навіть з дуже віддалених куточків світу, де не встановлені їхні датчики. Ця система, потенційно, може бути використана для раннього виявлення стихійних лих, на кшталт ураганів, торнадо або лісових пожеж. А також для розуміння того, як зміна клімату впливає на атмосферу нашої планети.
Правила коментування
Вітаємо Вас на сайті Pingvin Pro. Ми докладаємо всіх зусиль, аби переконатися, що коментарі наших статей вільні від тролінгу, спаму та образ. Саме тому, на нашому сайті включена премодерація коментарів. Будь ласка, ознайомтеся з кількома правилами коментування.
- Перш за все, коментування відбувається через сторонній сервіс Disqus. Модератори сайту не несуть відповідальність за дії сервісу.
- На сайті ввімкнена премодерація. Тому ваш коментар може з’явитися не одразу. Нам теж інколи треба спати.
- Будьте ввічливими – ми не заохочуємо на сайті грубість та образи. Пам’ятайте, що слова мають вплив на людей! Саме тому, модератори сайту залишають за собою право не публікувати той чи інший коментар.
- Будь-які образи, відкриті чи завуальовані, у бік команди сайту, конкретного автора чи інших коментаторів, одразу видаляються. Агресивний коментатор може бути забанений без попереджень і пояснень з боку адміністрації сайту.
- Якщо вас забанили – на це були причини. Ми не пояснюємо причин ані тут, ані через інші канали зв’язку з редакторами сайту.
- Коментарі, які містять посилання на сторонні сайти чи ресурси можуть бути видалені без попереджень. Ми не рекламний майданчик для інших ресурсів.
- Якщо Ви виявили коментар, який порушує правила нашого сайту, обов’язково позначте його як спам – модератори цінують Вашу підтримку.
Схожі новини
Найпопулярніші ШІ в Україні: дані Statcounter (березень-травень 2025)
Успішна інтеграція штучного інтелекту в Україні у повсякденне життя стала однією з головних технологічних тенденцій 2025 року. Українські користувачі активно випробовують чат-боти та мовні моделі не лише для розваг, але й для бізнес‑завдань, перекладів, аналітики та підтримки клієнтів. Щоб зрозуміти, які платформи й інструменти ШІ в Україні найпопулярніші, розглянемо дані Statcounter за період із березня […]
Чи шкодить 5G здоровʼю: правда та міфи
З моменту запуску 5G у 2019 році мережа нового покоління стала обʼєктом численних конспірологічних теорій. Одні стверджували, що нові, раніше не використовувані частоти за контурами звичайних мереж здатні провокувати появу різноманітних захворювань, зокрема онкологічних, інші – що насправді під виглядом антен закладено приховані чипи, які через вакцини чи мобільний сигнал поширюють віруси й контролюють думки. Така […]