Однією з проблем для вчених є збір достатньої кількості даних, щоб зрозуміти складну метереологічну систему, яка охоплює всю нашу планету. Атмосферні зміни в одному місці можуть дуже вплинути на клімат у віддалених регіонах. Дослідникам, які працюють у визначеному місці, важко отримати всю необхідну інформацію, щоб зробити висновок про погодні умови. Тому, японський вчений з Інституту промислових наук Токійського університету Японії придумав, як можна зібрати більше даних. Доктор Ноам Девід (Dr. Noam David) пропонує використовувати смартфони та пристрої IoT (Internet of Things) для збору даних про атмосферні умови.
Спеціалізовані прибори для дослідження атмосфери, які збирають дані про температуру та вологість, доволі дорогі і їх дуже мало. Ці інструменти містять системи дистанційного зондування та інструменти на рівні землі, які високоточні. Однак, вони охоплюють лише невелику географічну область та супутники, які можуть збирати дані про більші території, але їм бракує точності.
IoT створили неформальну мережу датчиків
З іншого боку, пристрої IoT стали настільки розповсюдженим явищем, що вони створюють неформальну мережу датчиків по всьому світу. Наприклад, камери спостереження, які можна використовувати для спостереження за дрібними часточками в атмосфері. Або ж, швидкість автомобільних двірників можна використовувати для вимірювання інтенсивності зливи. Таким чином, сучасні автомобілі, які реєструють дані про все, зокрема швидкість двірників, можуть бути використані для вимірювання кількості опадів у певному районі.
Крім цих пристроїв, вчений пропонує використовувати краудсорсингові звіти про погодні умови. Смартфони оснащені датчиками, які можуть збирати дані про темепературу повітря, атмосферний тис та атмосферні припливи. Ці дані, користувачі можуть добровільно надавати через різні соціальні платформи, на кшталт Twitter. Або ж люди можуть робити фотографії на смартфони для моніторингу якості повітря.
Такий підхід має кілька переваг. Це не лише дешево для реалізації, але також підвищує обізнаність та зацікавлення людей до атмосферної науки. Іншими словами, вчені зможуть отримати дані з усього світу, навіть з дуже віддалених куточків світу, де не встановлені їхні датчики. Ця система, потенційно, може бути використана для раннього виявлення стихійних лих, на кшталт ураганів, торнадо або лісових пожеж. А також для розуміння того, як зміна клімату впливає на атмосферу нашої планети.