Українська мова – беззаперечно є ключовим ідентифікатором українця. Вона не лише допомагає будувати світосприйняття українського народу, а й допомагає іноземцям ідентифікувати українця за походженням та національністю. З дня незалежності України від Радянського Союзу (а по факту від росії), українці все частіше почали усвідомлювати своє походження та поступово переходити з російської на українську. Мабуть, що найбільший приріст популярності української мови відбувся після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. Проте, наскільки суттєвим був цей приріст?
Володимир Кулик, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, замовив соціологічне опитування у Київського міжнародного інституту соціології. Це опитування було здійснене завдяки ґранту Канадського інституту українських студій. Пан Володимир вже впʼяте замовив таке опитування ставлячи переважно ті самі запитання. Вони були про мову і трохи про ідентичність, щоб мати змогу вивчати зміни у відповідях. Останнє опитування було в травні 2017 року. Тому, порівняння нових даних із попередніми дає змогу оцінити зміни за останні пʼять років. А особливо за минулі десять місяців – бо можна припустити, що найбільші зміни спричинила саме повномасштабна війна.
Українська мова стала популярнішою
З 4 по 27 грудня 2022 року методом телефонних інтервʼю з використанням компʼютера було опитано 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року). Максимальна похибка результатів опитування становить 2.4%. Було опитано людей різної фінансової спроможності з різних куточків України.
Згідно з цією статистикою, зʼясувалося, що станом на грудень 2022 року, збільшилося число людей, які розмовляють українською та зменшилося число людей, які розмовляють російською порівняно з останнім опитуванням у 2017 році. Навіть попри те, що повільний приріст популярності української й так споглядався роками, найбільший приріст таки припав після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Цікаво, що навіть після російської агресії у 2014 році не було такого приросту як це сталося впродовж останній кількох місяців.
Також варто зважати на фактор, який соціологи називають «ефект соціальної бажаності». Тобто, коли респонденти видають бажане за дійсне. В нашому випадку, це коли люди хочуть розмовляти українською, вважають, що так і роблять певною мірою, але насправді виходить не зовсім так. В статті говориться, що існують методи нейтралізації «ефекту соціальної бажаності», проте, через обмежений бюджет, цей метод не був застосований. З більш детальними результатами опитування ви можете ознайомитися у статті пана Володимира.
У підсумку, можна зробити висновок, що російський тероризм сприяв поширенню української мови серед російськомовних громадян України. Однак, 2005 респондентів – це дуже мала кількість людей, щоб робити повну картину того, що є насправді. Для прикладу, щоб Президент України розглянув якусь петицію, потрібно, щоб її підписало щонайменше 25 тис. людей. Окрім того, не варто й забувати, що з України виїхало кілька мільйонів людей, які рано чи пізно повернуться назад. Принаймні, більшість. Переважно зі східних областей нашої держави, в яких домінує російська мова. Найбільше виїхало до росії (за власним бажанням або примусово), а решта – до країн ЄС, в яких потрібно знати мову тої держави, в якій перебувають. Чи в таких людей зʼявилося бажання вивчити й українську мову – невідомо.
Говорять у повсякденному житті
Говорять вдома з родиною
Говорять на роботі чи навчанні
Користуються в інтернеті
російська мова важлива, бо це мова…
Як має розвиватися мовна ситуація в Україні в перспективі
Національність, з якою себе повʼязують
Критерії визначення національності