31 Лип, 2017

Еволюція сонцезахисного крему на основі ДНК

Ультрафіолетове випромінювання вважається одним з основних факторів ризику меланоми – найбільш агресивної форми раку шкіри. На молекулярному рівні негативний ефект опосередковується пошкодженням мітохондріальної й геномної ДНК, що послаблює бар’єрні функції шкіри та призводить до сонячного опіку. Зараз для профілактики таких порушень нерідко використовуються спеціальні креми. За певних умов вони можуть захищати ген р53. Він регулює відновлення мутантних клітин і репарацію ДНК. Проте, такі засоби не мають високу надійність, тому вчені шукають альтернативні способи захисту шкіри.

В якості альтернативи автори нової роботи запропонували використовувати плівки ДНК. Згідно минулим спостереженнями, подібні структури можуть володіти електричними та оптичними властивостями, але до сих пір їх не тестували на вплив ультрафіолетового випромінювання. За основу плівок американські вчені взяли розчин з різною концентрацією натрієвої солі ДНК із лосося. Потім змішували із деіонізованою водою до однорідності, і висушували це все. Потім речовину обробляли електромагнітним випромінюванням з різною довжиною хвилі. Відомо, що найбільш сильні асоціації з меланомою мають випромінювання на середніх хвилях (280-315 нанометрів) і довгих хвилях (315-400 нанометрів) діапазонів – UVB і UVA відповідно.

Огляд отриманих плівок за допомогою сканування електронного мікроскопа (SEM) показав, що у мікрометровому масштабі кінцевий біоматеріал має топографічно неоднорідну кристалічну структуру. Згідно з даними спектрофотометрії, з поглинанням випромінювання в потрібному діапазоні справляються добре тільки більш щільні плівки – від 0,031 міліграма на квадратний міліметр Більш того, ефективність зразків щільністю від 0,0124 міліграма на квадратний міліметр не тільки не зменшувалася, але й зростала при повторному впливі. Особливо за допомогою довгохвильовим випромінюванням (з довжиною хвиль від 300 нанометрів). При цьому щільні плівки сповільнювали випаровування води зі шкіри й навіть сприяли її зволоженню.

За словами авторів, запропонована технологія може знайти застосування в парфумерній промисловості та медицині. Оскільки плівки ДНК поряд із захистом від ультрафіолетового випромінювання стимулюють гідратацію. І потенційно, їх можна наносити на відкриті рани без необхідності перев’язки. Це спростить догляд за ушкодженою поверхнею і прискорить загоєння.

Джерело: Scientific Reports

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.